Телеграм-дилема: Між цифровим лібертаріанством та національним виживанням. Що очікує найпопулярніший в Україні месенджер?

Україна опинилася у парадоксальній ситуації: месенджер, який став головним джерелом оперативних новин під час війни, одночасно є найбільшим «чорним ящиком» із російським корінням. Дискусія в Українському кризовому медіа-центрі «Телеграм в Україні: заборонити не можна регулювати» навколо законопроєкту №11115 чітко підсвітила головний розлом: держава намагається нав’язати правила гри платформі, яка звикла ігнорувати будь-які кордони.

Заборона чи регулювання

«Ми маємо позитивний досвід заборони російських сервісів «ВКонтакті» і «Однокласники»… держава має заявити свою позицію», – стверджує народний депутат Микола Княжицький. Проте, на відміну від примітивних соцмереж минулого, Телеграм – це не просто сайт, це глибоко інтегрований у смартфони шлюз, через який Росія не лише впорскує дезінформацію, а й може потенційно збирати дані про мільйони українців.

На думку експертів, головна загроза полягає не лише у контенті, а у повній анонімності власників та фінансування платформи. Держава вимагає елементарного: наявності уповноваженого представника, який би реагував на поширення порнографії, насильства чи загроз нацбезпеці. Проте Микита Потураєв, голова профільного комітету ВР, визнає технічну обмеженість України: ми не можемо дозволити собі китайський «Золотий щит» чи дорогі системи глибинного аналізу трафіку (DPI). Замість «китайського фаєрволу» пропонується європейська модель: м’який тиск через попередження та штрафи, що за ідеального сценарію має змусити Павла Дурова почати діалог. Але чи захоче платформа, яка побудувала бренд на «абсолютній свободі», йти на поступки воюючій країні?

Світовий досвід: Як демократії «приборкують» цифрову анархію

Україна не перша, хто намагається знайти вудила для месенджерів. Поки в Києві тривають дискусії, світ уже випрацював жорсткі механізми, які доводять: цифрова свобода закінчується там, де починається загроза державі.

• Європейський Союз (Digital Services Act): DSA запроваджує суворе регулювання для «дуже великих онлайн-платформ». Якщо Телеграм офіційно визнають таким у ЄС, йому загрожуватимуть штрафи до 6% від глобального обороту за відсутність модерації шкідливого контенту. Більше того, арешт Павла Дурова у Франції влітку 2024 року став чітким сигналом: європейська Феміда більше не купується на гасло «ми проти цензури», коли мова йде про дитячу порнографію чи наркоторгівлю.
• Німеччина (NetzDG): Один із найсуворіших законів у світі зобов’язує соцмережі видаляти «очевидно незаконний контент» протягом 24 годин. Німеччина неодноразово погрожувала Телеграму величезними штрафами та навіть блокуванням, що зрештою змусило платформу піти на певні поступки та видалити частину екстремістських каналів.
• Бразилія: Це країна, яка довела, що блокування – це реальний інструмент. Верховний суд Бразилії тимчасово призупиняв роботу Телеграму за відмову співпрацювати у розслідуваннях щодо неонацистських груп. Платформа здалася вже за кілька днів, призначивши офіційного представника в країні.

Ці приклади показують, що Телеграм – це не «непереможна фортеця», а бізнес-проєкт, який піддається тиску, коли цей тиск стає системним.

Аналітичний висновок: Реальний шлях чи ілюзія контролю?

Головний скепсис дискусії висловив медіаюрист Ігор Розкладай, поставивши діагноз: Телеграму просто не вигідно змінювати свою позицію. «Я дуже сильно сумніваюся, тому що їм не вигідно міняти позицію… Вони сказали, що проти цензури, і для них це така абсолютистська штука», – констатує експерт. Це підводить нас до болючого, але прагматичного висновку: повне регулювання Телеграму в Україні через закон №11115 може виявитися «паперовим тигром». Платформа може просто проігнорувати українські штрафи, знаючи, що держава навряд чи зважиться на повне блокування месенджера, яким користується 75% населення.

Відтак, найбільш реалістичним і гострим вектором руху є не спроба «домовитися з Дуровим», а введення жорсткої заборони на використання Телеграму в публічному секторі. Це створення санітарної зони: державні службовці, військові та об’єкти критичної інфраструктури мають вийти з-під потенційного ковпака російських спецслужб. Як зазначив Володимир Солов’ян, ми спостерігаємо еволюцію інформаційної безпеки, де технічна протидія та штучний інтелект стануть важливішими за довгі юридичні перемовини. Майбутнє Телеграму в Україні – це не про «заборонити чи дозволити», а про здатність держави створити безпечну альтернативу та мінімізувати присутність платформи в критичних вузлах управління, залишивши її «цифровим гетто» для тих, хто готовий ризикувати власними даними.

Вероніка Бутенко для «Укрпрес-інфо»