Перезавантаження ЕНЕРГОАТОМУ: Чому справа «Мідас» має стати точкою неповернення для корупції в енергетичній галузі
Чи зможе оновлена наглядова рада Енергоатому запобігти розкраданню стратегічних ресурсів?
Енергетика для України – це не просто сектор економіки. Це фундамент виживання, елемент національної безпеки й одна з небагатьох галузей, де кожна помилка, кожен «відкат» і кожна тіньова схема мають множинний ефект – від тарифів і бюджету до стійкості держави у війні. Саме тому корупційний скандал навколо НАЕК «Енергоатом» і справа «Мідас» – не рядова новина, а системний сигнал, який або буде почутий, або знову загубиться у процедурній тиші.
Нова наглядова рада – шанс чи косметика
Уряд призначив новий склад наглядової ради Енергоатом. Про рішення повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Чотири з семи членів це незалежні міжнародні експерти з досвідом у ядерній енергетиці, фінансах, управлінні ризиками та праві. Процедура відбору відбулася за повним конкурсом із залученням представників ЄС, ЄБРР, IFC та бізнес-омбудсмена. Такий підхід дуже важливий, бо саме «скорочені формати» раніше відкривали двері для маніпуляцій.
Перші завдання ради – терміново призначити нове керівництво та провести повний аудит договорів, закупівель і аукціонів з продажу електроенергії з урахуванням даних правоохоронців, медіа і народних депутатів. Це правильний старт. Але лише старт.
«Мідас» як діагноз системи
Нагадаємо, попередню наглядову раду розпустили після розслідування Національне антикорупційне бюро України, яке встановило існування злочинної групи, що вимагала «відсотки» та відкати від контрагентів компанії. У матеріалах справи фігурує бізнесмен Тимур Міндіч, який перебуває за кордоном.
Ключова небезпека тут не лише в іменах, а в механіці: контроль над контрактами, непрозорі аукціони, «ручні» рішення й залежність менеджменту від тіньових «посередників». Якщо ці вузли не розрізати – будь-яка нова рада ризикує стати декорацією.
Чому енергетика – зона особливого ризику
- Масштаб грошей. Електроенергія – мільярдні потоки. Навіть «дрібний відсоток» перетворюється на сотні мільйонів.
- Складність процесів. Ядерна енергетика технологічно складна – це зручно для маскування схем.
- Воєнний контекст. Під гаслом «терміновості» або «таємності» легко проштовхувати маніпуляції та винятки з правил.
- Політичний вплив. Рішення в енергетиці часто мають політичну «кришу».
Які реформи справді можуть унеможливити корупцію
Оновлення персоналій необхідне, але недостатнє. Потрібні структурні запобіжники:
1) Повна прозорість контрактів і аукціонів
Публічні реєстри всіх договорів, бенефіціарів, змін до контрактів і цінових формул. Без «комерційної таємниці» там, де йдеться про державні кошти.
2) Незалежний постійний аудит
Не разовий «після скандалу», а безперервний аудит із ротацією аудиторів та прямим доступом до даних.
3) Розділення функцій і персональна відповідальність
Менеджмент не може одноосібно контролювати закупівлі, продаж і логістику. За кожен етап – окрема відповідальність із чіткими KPI та санкціями.
4) Антикорупційні «тригери»
Автоматичні сигнали при нетипових цінах, концентрації підрядів у вузького кола контрагентів, різких змінах умов. Такі кейси мають обов’язково перевірятися.
5) Захист викривачів і роль медіа
Без реальних гарантій для інсайдерів і журналістів жодна система не працює. Тиск на викриття -це співучасть.
6) Міжнародний нагляд для стратегічних активів
Не як формальність, а як інструмент доступу до даних і права реагування.
Висновок на майбутнє
Справа «Мідас» і подальша реакція – це тест на здатність держави вчитися. Якщо висновки будуть половинчастими, корупція просто змінить форму. Якщо ж енергетика отримає реальні, жорсткі й прозорі правила, це стане прецедентом для всієї державної економіки.
Україна не може дозволити собі втратити енергетику через старі схеми. Сьогодні це питання не лише грошей – це питання стійкості країни.
Вероніка Бутенко, для Укрпрес-інфо
