Зеленський готує державу до двох сценаріїв війни і миру – огляд ЗМІ
Кадрові перестановки в керівництві країни, дипломатичний тиждень у Європі та паралельна підготовка до оборонного сценарію у разі зриву переговорів з РФ – про останні важливі події в Україні у статті Вероніки Бутенко за матеріалами ЗМІ
Отже, Новий 2026 рік стартував. І вже перші події і рішення показують, що цей рік буде дуже насиченим і вирішальним для багатьох речей і багатьох країн. Але давайте подивимось саме на Україну, де початок 2026 року президент Володимир Зеленський оформлює як «перезавантаження» управлінської архітектури під два паралельні сценарії.
Перший сценарій, дипломатичний, якщо партнери зможуть забезпечити достатній тиск на РФ і вивести процес у стале припинення вогню та політичне врегулювання.
Другий сценарій, оборонний, якщо РФ заблокує дипломатію або тиск виявиться недостатнім, тоді держава має бути готовою продовжувати активну війну ресурсно, кадрово й інституційно. Цю рамку Зеленський публічно повторив і у брифінгових коментарях, і у вечірньому зверненні 4 січня. NV+2Espreso+2
Ключовий сигнал для внутрішньої політики тут простий. Кадрові перестановки не подаються як «заміни заради замін», а як переорієнтація системи управління на режим швидких рішень та воєнно дипломатичної синхронізації, з подальшими ротаціями в безпековому та правоохоронному блоці. Радіо Свобода+1
Дипломатичний тиждень і календар найближчих кроків
3 січня Зеленський анонсував «дипломатичний тиждень» у Європі і серію зустрічей, які мають одночасно підсилити переговорний трек і підготовку гарантій безпеки.
Що вже зафіксовано у відкритих повідомленнях медіа та офіційних комунікаціях
- 3 січня – прибуття у Київ радників з нацбезпеки європейських країн у Києві для спільної роботи, підсумкова зустріч з якими відбудеться 7 січня, після саміту коаліції охочих.
- 5 січня – зустріч начальників генеральних штабів щодо гарантій безпеки для України.
- 6 січня, саміт «коаліції охочих» на рівні лідерів у Парижі, а також заявлені контакти з представниками команди президента США Дональда Трампа в Парижі.
Сенс цього календаря в тому, що дипломатія і гарантії безпеки збираються в одну конструкцію. Не просто «перемовини про мир», а перемовини, де є відповіді на питання, що саме стримуватиме повторну агресію і як підтримуватиметься українська оборона після потенційних домовленостей.
Кадрові перестановки, що вже підтверджені
1) Кирило Буданов очолив Офіс президента
Рішення вже оформлене указами. Медіа та офіційні джерела повідомляють про звільнення Буданова з посади начальника ГУР і призначення керівником ОП.
Політичний зміст цього кроку читається як спроба різко підсилити в ОП компонент безпеки, розвідданих, стратегічного планування і дисципліни виконання рішень. Водночас це піднімає чутливі питання балансу між цивільним політичним управлінням та силовим ядром, тому ймовірно саме прозорість процедур і комунікацій ОП стане окремою вимогою суспільства.
2) Олег Іващенко очолив ГУР
Також офіційно повідомлено, що Олег Іващенко призначений керівником ГУР. У медіа зазначається його попередній досвід у СЗР.
Логіка виглядає як «тяглість спроможностей» розвідспільноти, коли при переході Буданова в ОП інституція ГУР не має втратити керованість і темп роботи.
3) Сергій Кислиця має стати першим заступником керівника ОП
Зеленський публічно повідомив, що перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця буде призначений першим заступником керівника ОП і продовжить участь у переговорному процесі.
Це рішення прямо вбудовується у заявлену мету, посилити комунікацію з партнерами на найвищому рівні і синхронізувати переговорний трек з системою МЗС.
4) Денису Шмигалю запропоновано конфігурацію першого віцепремʼєра і міністра енергетики
Окремо повідомлялося про пропозицію Зеленського щодо нової ролі для Дениса Шмигаля, із прив’язкою до енергетики, і потребою парламентського рішення.
Політичний підтекст тут двошаровий. З одного боку, енергетика у воєнний час є фронтом виживання і стійкості, з іншого, кадрова вага цієї ділянки може зрости ще більше напередодні можливих переговорних етапів, коли РФ традиційно намагається грати енергетичним шантажем.
Як це пов’язано з планом дій у війні
У публічних заявах Зеленського простежується одна лінія. Держава готує дипломатію, але не «продає» суспільству ілюзію, що мир гарантований лише переговорами. Тому він паралельно готує систему до продовження оборони і пояснює кадрові зміни як елемент цієї готовності.
Якщо звести в практичну схему, що саме вибудовується:
- дипломатичний контур, переговори, контакти з Європою, США, робота з гарантіями безпеки;
- оборонний контур, готовність воювати далі, якщо РФ блокує дипломатію;
- управлінський контур, перезбір ключових центрів рішень, ОП, розвідка, урядовий енергетичний блок, анонсовані ротації в силовому та правоохоронному сегменті;
Ризики і сильні сторони обраної конфігурації
Експерти і фахівці відзначають ці зміни по різному, виділяючи різні аспекти та можливі впливи.
Сильні сторони
– швидша вертикаль ухвалення рішень у кризі, якщо ОП фактично стає штабом координації війни, дипломатії та ресурсів
– потенційно сильніша дисципліна виконання, коли розвідувально безпекова експертиза ближче до політичного ядра
– посилення дипломатичного каналу в ОП через Кислицю як фігуру переговорного рівня
Ризики
– суспільна тривога щодо «силового перекосу» в політичному управлінні, якщо межа між цивільним і силовим стирається занадто швидко
– підвищена ціна помилки, коли рішення приймаються швидше, але з меншим запасом часу на публічну верифікацію
– ризик конфліктів повноважень між інституціями, якщо ротації підуть хвилею і не будуть супроводжені чіткими регламентами
– Послаблення можливих напрямків, які втрачають сильних і досвідчених керівників без рівнозначного заміщення. Особливу тривогу викликає начебто намір президента перевести голову СБУ Малюка з роботи в СБУ до апаратної діяльності у РНБО. Що на думку багатьох експертів не підсилить РНБО, але гарантовано послабить СБУ. Втім, цього рішення ще немає, і говорити про наслідки зарано.
Висновок
Узагальнений образ подій такий. Зеленський збирає державну систему в режим «двох швидкостей», дипломатичної та оборонної, і під це міняє ключові кадрові вузли. Одночасно він прив’язує кадрові рішення до календаря європейських і трансатлантичних зустрічей на початку січня, де мають уточнюватися гарантії безпеки, формат підтримки України та параметри подальших дій, якщо РФ зірве або заблокує дипломатію.
