Добрий ранок, Україна! На календарі – 4 квітня, триває 40 (!!!) день Вітчизняної війни українського народу проти рашистських окупантів… Я у Києві. Вчора ввечері, надивившись жахливих телесюжетів про сплюндровані Бучу, Гостомель та Ірпінь, я вимкнув телевізор і довго не міг заснути.

           

Прокидався вночі кілька разів поспіль : страшні кадри, побачені у випусках “Новин”, не давали нормально відпочивати…Прокинувся о 7-40. І не за власним бажанням : радіоприймач, який працює у моїй квартирі у режимі 24/7, сповістив стурбованим голосом доктора : “У Києві – повітряна тривога. Усім – в укриття… ” А ми лише вчора говорили із сусідами по будинку, що поступово втрачаємо звичку сидіти ночами у бомбосховищах… Помилка вийшла : орки відступили від Києва та Київщини, але від тактики терору мирного населення не відмовилися. Не давав їм такого наказу путін… Ось і тримають вони жителів столичного регіону у постійній нервовій напрузі…

               

О 7-45 диктор по радіо оголосив нове повідомлення : “Повітряна тривога у Одесі. Усім в укриття… ” Тут я згадав про моїх друзів – відомих українських галеристів, меценатів та організаторів пленерів Валерий Махин та Алла Желева . Ми практично щодня на зв’язку. Мої дорогі одесити постійно інформують мене – як нині живеться перлині у моря, нашій красуні Одесі. Невесела вона цієї весни. Практично щодня здичавілі окупанти бомблять вулиці та площі цього прекрасного міста, щодня скидають на голови одеситів по 3-5 ракет, намагаються “дістати” мирних громадян як з неба, так і з моря… Воїни ЗСУ добре тримають удар рашистських посіпак. Але цивільні одесити все одно нервують… І є чому…

             

Неспокій та тривога прописалися також і в серцях Валерія Махіна та Алли Желевої. Адже девіз по життю цих закоханих у Мистецтво людей – “Зберегти і примножитити”. Два місяці тому (Боже, як же швидко летить час!) разом із моїм другом, директором Музею – майстерні Івана Кавалеридзе Александр Юнин на запрошення наших друзів-одситів ми побували на велелюдному відкритті їхньої оновленої галереї Art Undeground . Такої дивовижно різнопланової приватної колекції сучасного образотворчого Мистецтва, яку ми побачили разом із Сан Саничем на території арт-резиденції Валерія та Алли, раніше ми не бачили ніде і ніколи.

             

І нині, після щоденних авіа нальотів орків на Одесу, подальша доля колекції живопису ( а у ній зібрано більше 1000 картин 450 українських та зарубіжних митців) викликає у душах Валерія та Алли велике занепокоєння. Адже, як мовиться, “снаряди лягають все ближче та ближче…” Я чудово розумію душевний стан Валерія Махіна та його Музи… Як же зберегти прекрасні твори Мистецтва для наступних поколінь українців?

         

Це питання для моїх одеських друзів із кожним днем набуває неабиякої актуальності. Аби врятувати колекцію галереї Art Undegraund від гіпотетичного (не приведи, Господи!) знищення мій друг Валерій Махін вирішив звернутися до людей доброї волі Європи, які розуміють, що таке справжнє Мистецтво та цінують Духовність і Культуру. Із дозволу пана Валерія сьогодні я оприлюднюю цей важливий документ, схожий на крик душі.

             

Ось його текст у оригіналі :

“Звертаюся до своїх співвітчизників за кордоном зі своїм болем та заклопотаністю. У чому суть її: протягом останніх 20 років, я здійснюючи свою юнацьку мрію, створював колекцію-зріз творчості сучасних мені художників України. У мене це вийшло. Нині у моїй колекції понад 1000 мальовничих творів художників з усієї України. У міру можливості я допомагав та підтримував їх, розвиваючи художників України, провів понад 25 пленерів на території України.
               
А тепер мені гірко і страшно подумати, що ця колекція може пропасти у вогні від снаряда або ракети що випадково потрапив в мою галерею. Тому звертаюсь до вас, мої співвітчизники, брати українці. Допоможіть зберегти колекцію і в той же час поділитися з усім світом баченням праці наших художників та іконописців. У моїх надіях та мріях організувати виставку моєї колекції у низці великих міст Європи.
         
Щоб громадяни ЄС отримали можливість ознайомитися з роботами наших найталановитіших майстрів кінця 20-го початку 21 століття. Сподіваюся на вашу допомогу та підтримку. У разі комерційного успіху моїх виставок у Європі я мрію перевести левову частку доходів від них на підтримку збройних сил України та відновлення країни після перемоги, на підтримку дітей, що залишилися без батьків. Я вірю в Україну. Разом ми переможемо.
СЛАВА УКРАЇНІ!
З глибокою повагою Валерій Махін, колекціонер, галерист, меценат із українського міста Одеса.”

       

Підписуюся під кожним словом мого друга із Одеси! Адже Мистецтво такого рівня повинне належати українському народові і ми не маємо право дати жодного шансу підступним загарбникам знищити його. Слава Мистецтву! Слава Україні! Кожен добрими справами своїми наближаємо щасливу мить Перемоги!

Сергій Комісаров, шеф-редактор Міжнародного інформаційного агентства УКРПРЕС-ІНФО, арт-менеджер, організатор мистецьких пленерів

Фото автора

#Війна #Вітчизнянавійна #Україна #ЯлюблюУкраїну #Одеса #ЯлюблюОдесу #ArtUndegraund #ВалерийМахин #СергійКомісаров #Укрпресінфо

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *