Старий друг – краще нових двох! І у образотворчому Мистецтві – також. За прикладами, як виявляється, далеко ходити не треба. На відкритті виставки «РОЗФАРБУЄМО ЖИТТЯ» у галереї «Митець» Київської організації Національної Спілки художників України побачив картини мого старого доброго друга – художника Володимира Зирянова.
Разом із ним у далекому 1986 році ми приборкували «мирний» атом у 30-ти кілометровій зоні ЧАЕС. Потім наші життєві стежки – доріжки розійшлися. Кілька років тому вперше побачив роботи Володимира Віталійовича ще на одній колективній виставці, яка також відбулася у моїй улюбленій галереї «Митець».
Подумав тоді : «Стару гвардію ніщо не зламає. Це ж треба?!? Якою колосальною силою духу наділена ця Людини! Скільки життєвого оптимізму, скільки світла, скільки радості на полотнах мого друга Володимира!» І ось – нова зустріч.
Побачивши одне одного, зраділи, немов діти : слава Богу, поки що живі-здорові, ще можемо приносити користь суспільству… Я – у Журналістиці, Володимир – у Мистецтві. Дуже припали мені до душі нові картини Володимира Зирянова, представлені на виставці «РОЗФАРБУЄМО ЖИТТЯ».
Видно, що митець був і залишається великим життєлюбом. І свою любов до усього земного, незважаючи на життєві негаразди, втрачати не збирається. Щастя тобі, Володя, нових виставок і нових пленерів, дорогий мій бойовий побратим – чорнобилець! Але головне – здоров”я.
Отож, бережімо себе, друже, у часи лихоліття, коли наша «соціально-орієнтована» держава остаточно і безповоротно відвернулася від вирішення нагальних проблем учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, куди – як виявляється – нинішнє покоління невігласів – бюрократів «нас не посилало»… Тому із проблемами по здоров”ю ми із тобою (і решта поки що живих ліквідаторів) змушені залишатися сам на сам… Отож, дорогий мій друже – художнику, не втрачаймо оптимізму і любові до життя. Якщо не ми самі – то хто ж тоді нам допоможе?
Ну, а вам, шанувальники сучасного образотворчого Мистецтва, настійно раджу : коли недільного дня вийдете прогулятися вул. Великою Васильківською, знайдіть час і завітайте у будинок за номером 12. Саме тут і знаходиться уславлена київська галерея «Митець». І саме у її «намолених» художниками і скульпторами вже трьох поколінь стінах ви протягом наступного тижня ще зможете помилуватися роботами і мого бойового побратима – художника Володимира Віталійовича Зирянова.
Картини інших учасників цієї виставки вам сподобаються також : вони – про те, як можна розфарбувати життя! Повірте : вітаміни радості вам не зайві у часи, коли ми не знаємо, де і які саме ліки шукати від осоружного коронавірусу… А тут, у галереї «Митець» їх вистачить на всіх і кожного.
ДОВІДКОВО :
Перше враження від живопису Володимира Зирянова оманливе, адже здається, що художник просто перейняв манеру письма французьких пуанталістів. Але ми придивляємося до його творів і помічаємо, що митець далекий від математичного методу гри з кольорами. І по духу Зирянов ближчий до імпресіонізму, адже кожна картина – це рефлекція на ту чи іншу життєву ситуацію або явище природи. Тут відступає науковий метод дивізіонізму Жоржа Сера та Поля Синьяка, надаючи місце сприйняття світу через безпосереднє відчуття.
Володимир Зирянов народився в 1953 році в місті Прилуки Чернігівської області. З 1968 по 1970 роки відвідував художню студію, де і здобув початкові навички образотворчого ремесла. Закінчив Педагогічний інститут імені Горького. Працював вчителем в місті Прип’ять. З цього часу починається виставкова діяльність художника.
З 1985 року працював художником-оформлювачем в УБ ЧАЕС.
З 1986 до 1989 роки бере участь у ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС.
З 1993 року працює вчителем.
Виставки художніх робіт Володимира Зирянова проходили як в місті Прип’ять, так і в Києві.
#РОЗФАРБУЄМОЖИТТЯ #ВиставкаРозфарбуєможиття #галереяМитець #художникВолодимирЗирянов #ТворчістьВолодимираЗирянова #ЛіквідаціяаваріїнаЧАЕС #проблемиліквідаторіваваріїнаЧАЕС #КиївськаорганізаціяНаціональноїСпілкихудожниківУкраїни #СвітланаГерман #КарінаКравець #СергійКомісаров #УКРПРЕС_ІНФО #каналUkrvideotravel
