Вік живи – вік учись. А інакше як втримати власну  руку на пульсі сучасних ідей, без яких наше життя було б не таким цікавим, яким воно є? Мільярди  людей у різних куточках світу  намагаються дізнатися секрети, знайти трюки і лайфхаки, які суттєво покращать  їхнє життя – у всіх сферах і в одну мить. Однак, на жаль, життя влаштоване не так. Не буває ніякого «миттєвого» успіху. Але можна ставати краще поступово, і невеликими, але впевненими кроками рухатися до поставленої мети. Для цього – якщо ви живете в Україні – є сенс приєднатися  до членів «Кайдзен-клубу» Української Асоціації Меблевиків. Виявляється, є й такий клуб у нашій столиці.
 Слово «кайдзен» у багатьох викликає подив : що воно означає і «з чим його їдять»? Так ось, «кайдзен» - в перекладі з японського – означає «безперервне вдосконалення»
Це поняття було створено американськими теоретиками бізнесу в період після Другої світової війни. Японці взяли на озброєння цю ідею плавного, поступового поліпшення життя і дали їй назву – «кайдзен». 
Незважаючи на те, що спочатку філософія кайдзен була створена для розвитку бізнесу, вона в рівній мірі може бути застосована і до особистісного зростання кожної людини.

Саме цьому і була присвячена чергова зустріч меблевиків в УАМівському «Кайдзен-клубі». Вона – а проводили її організатори у формі воркшопу – пройшла під девізом «Споживай! Змінюй! Вдосконалюй!». На це зібрання людей, зацікавлених у власному інтелектуальному зростанні, керівники  Української Асоціації Меблевиків запросили й журналістів, аби про їхні ідеї дізналося якомога більше людей, зацікавлених у власному самовдосконаленні.
І хоча заклик «Споживай!» передує в девізі, але всі виступаючі справедливо відтіснили його, закликаючи передусім змінювати й вдосконалювати, змінюватися й удосконалюватися. Всі три спікери згодилися донести й переконливо донесли аудиторії меблевиків корисну для започаткування змін та удосконалень інформацію.


Першою це зробила екотренер Тетяна Євлоєва. Звісно, мова йшла про екологію, про те, як організовувати промислове виробництво, аби воно не завдавало шкоди довкіллю. Гарно анонсував виступ Тетяни, нинішній куратор «Кайдзен-клубу» Максим Рогожин: «Якби ми піклувалися про нашу країну, як про країну наших дітей і внуків, а не тільки, як про країну наших батьків, ми б домоглися більшого». І піклуванні про те, аби наша земля була квітучою, а не в’янучою в прямому й переносному сенсі, теж архіважливе.


І одним із дієвих засобів цьому спиряти, який не тільки під силу товаровиробникам, а зобов’язуючий їх, є організація безвідходного виробництва. Добрий, підприємливий господар розуміє економічну вигоду від переробки й повторного споживання відходів виробництва, від перетворення відходів у доходи, якщо налагоджений замкнутий цикл виробництва. Але ще краще, коли підприємець є свідомим громадянином своєї країни, який у необхідності піклуватися про довкілля знаходить не тільки зиск, а й бачить в тому свій громадянський обов’язок.
Екотренер розповіла, що тренд «Працюй без відходів», нині актуальний для всього світу, що множиться армія зеровейстерів (тих, хто дотримується правила – «нуль відходів), проінформувавши, як передові, цивілізовані країни цей тренд реалізовують, зокрема і в галузі деревообробки й деревопереробки.


Графічний і промисловий дизайнер Дмитро Новиков, пропонував аудиторії вдатися до змін й удосконалень у справі, яка близька не тільки йому, а є актуальною й для тих, хто його слухає. Безперечно, теза, що дизайн – це мистецтво дивувати, стовідсотково справедлива, але ж і яка непроста це справа! Втім, авторитетний спікер переконав слухачів, що тим не менше вона при цьому не є непосильною для них. Для цього треба принаймні мати хоча б мінімальний дар передбачення, орієнтуватися в меблевій моді, популярних трендах (а які нині популярні, він теж проінформував). До речі, брендинг і ребрендинг – це ті надбання та напрацювання, якими компанія теж здатна приємно подивувати потенційних клієнтів, привернувши увагу до своєї продукції чи послуг.


Організаційний коуч-консультант Юлія Давидченко, чий виступ був заключним на воркшопі, запропонувала меблевикам інструменти, про які не всі й чули, але які можуть суттєво допомагати в їхньому бізнесі.
Один із них – Agile. Це – набір «гнучких» заходів (підходів, фреймворків), що застосовуються в ІТ-галузі для розробки програмного забезпечення. Розумні люди придумали, як ці самі фреймворки можна використовувати і в інших сферах діяльності. Приміром, для ефективної організації виробничих процесів, зокрема комунікативних. Agile базується на такому постулаті: «Люди та взаємодія між ними важливіші за процеси та інструменти. Працюючий продукт важливіший за вичерпну документацію. Співпраця із замовником важливіша за узгодження умов контракту. Готовність до змін важливіша за дотримання узгодженого плану».
Інший інструмент – Scrum-підхід. Це – ефективна організація команди для вирішення конкретного завдання, так само й загалом бізнес-процесів. Це – чітко організований і здійснений рух від одного спринта до наступного.


Юля Давидченко запевнила, присутніх, що вже завтра вони можуть запровадити елементи такого спринту в себе в компанії. І порекомендувала, з чого слід починати.
Отож, змінюйте, вдосконалюйте, споживайте!

#Кайдзен_клуб #УкраїнськаАсоціаціяМеблевиків #УАМ #СпоживайЗмінюйВдосконалюй #СергійКомісаров #УКРПРЕС_ІНФО

Сергій Комісаров, шеф-редактор інформаційного агентства УКРПРЕС-ІНФО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *