Єдиний маршрут і наскрізний квиток: Укрзалізниця та Мінрозвитку об’єднують залізничні та автобусні перевезення

Міністерство розвитку громад та територій України спільно з АТ «Укрзалізниця» розпочали практичну реалізацію масштабного інфраструктурного проєкту – перетворення залізничних вокзалів на мультимодальні транспортно-пересадочні вузли (ТПВ). Нова система передбачає повну синхронізацію графіків поїздів та приміських/міжміських автобусів, юридичну інтеграцію автостанцій до структури залізничних хабів, а також запуск єдиного «наскрізного квитка».

 «Укрпрес-інфо» детально розібрали нормативно-правову основу, географію перших маршрутів та економічний ефект від реалізації цієї концепції.

  1. Юридична база та архітектура мультимодальних вузлів

Основою для трансформації пасажирської логістики стала концепція транспортно-пересадочних вузлів, закріплена в Державних будівельних нормах (ДБН Б.2.2-12:2019). Ключова мета – мінімізація часу пересадки пасажира між різними видами транспорту та ліквідація хаотичного автомобільного трафіку навколо вокзалів.

Для надання правового статусу автобусним перонам на залізничних вокзалах Укртрансбезпека вже офіційно зареєструвала як автостанції вокзальні комплекси у кількох ключових містах:

Дніпро, Львів, Запоріжжя, Бердичів, Біла Церква

Це дозволяє філії «Вокзальна компанія» АТ «Укрзалізниця» напряму укладати договори з автоперевізниками, адмініструвати автобусні маршрути та інтегрувати сервіси продажу квитків.

  1. Першочергові регіональні хаби: Харків та Івано-Франківськ

Практичний запуск нової системи розпочнеться з двох ключових опорних регіонів – Східного та Західного логістичних кластерів.

а) «ХАРКІВ ХАБ УЗ» (Східний напрямок):

– Організаційна підготовка здійснюється на базі вокзального комплексу Харкова.

– До системи підключаються автобусні маршрути до Дніпра, Павлограда, Краматорська, Слов’янська, Ізюма, Балаклії, Змієва, Дергачів, Чугуєва, Берестина, Лозової та Барвінкового.

– Паралельно розробляються прямі під’їзні схеми та синхронізація з міжобласними перевізниками у Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій областях.

б) Хаб Івано-Франківськ (Карпатський рекреаційний та транспортний вузол):

– Спрямований на обслуговування туристичних та пасажирських потоків Карпатського регіону.

– Забезпечить узгоджену пересадку на автобусні сполучення до Рахова, Ясіні, Ворохти, Татарова, Микуличина, Яремче, а також Чернівців, Калуша, Долини, Чорткова та Кам’янця-Подільського.

Окремим пілотним мікро-маршрутом у Центральному регіоні визначено сполучення Житомир – Бердичів.

  1. Синхронізація розкладів та запровадження «Наскрізного квитка»

Створення ТПВ вимагає від автомобільних перевізників не просто зміни місця зупинки, а повної перебудови операційної діяльності:

а) Коригування паспорту маршрутів: внесення змін до дозвільних документів та узгодження схем руху з Укртрансбезпекою та профільним міністерством.

б) Часова синхронізація: розклади руху автобусів підлаштовуються під графіки прибуття та відправлення пасажирських та приміських поїздів, мінімізуючи час очікування пасажира.

в) Електронна інтеграція («Наскрізний квиток»): Укрзалізниця працює над об’єднанням цифрових баз даних продажу квитків. Пасажир отримає можливість придбати один єдиний електронний документ на комбінований маршрут «поїзд + автобус» через офіційний застосунок або касові сервіси.

  1. Економічний ефект та залучення приватних інвестицій

За оцінками Мінрозвитку, реформа пасажирських перевезень дозволить значно підвищити пасажиропотік залізниці та впорядкувати ринок легальних автобусних перевезень.

Для розбудови та модернізації вокзальної інфраструктури (будівництво критих перонів, пасажирських терміналів, залів очікування для пасажирів автобусних рейсів) плани передбачають залучення приватних інвесторів через механізми державно-приватного партнерства (ДПП). Це дозволить оновити транспортні вузли без додаткових витрат із державного чи муніципальних бюджетів.

Підсумковий аналіз

Запровадження концепції мультимодальних транспортних хабів та єдиного квитка є важливим кроком до імплементації європейських стандартів пасажирської логістики (за зразком німецького S-Bahn/Regio або французьких вузлів SNCF). За умови успішного обкатування проєкту в Харкові та Івано-Франківську, ця модель може стати універсальною для всіх великих залізничних вузлів України вже у 2026–2027 роках.

Вероніка Бутенко для «Укрпрес-інфо»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *