Європейські оборонні альянси та новий етап інтеграції України до ЄС: як Київська декларація та Паризький саміт переписують правила безпеки на континенті

Останні дні принесли низку визначальних рішень на міжнародній арені, які окреслюють контури майбутньої безпекової архітектури Європи та інтеграції України до європейського простору. Укрпрес-інфо пропонує традиційний огляд трьох найважливіших тем тижня.

Тема №1: Саміт «Україна – Південно-Східна Європа»: ухвалено Київську декларацію десяти держав

15 липня 2026 року, у День української державності, в Києві відбувся п’ятий саміт «Україна – Південно-Східна Європа». Його результатом стало підписання Київської декларації, яка об’єднала Україну та ще дев’ять країн регіону: Албанію, Грецію, Молдову, Румунію, Хорватію, Словенію, Північну Македонію, Чорногорію та Болгарію. Наступну зустріч у цьому форматі заплановано на 2027 рік у Словенії.

Документ містить 21 пункт, серед яких виділяються шість магістральних напрямів:

1. Безпека континенту: Підписанти чітко констатували, що досягнення стабільності та довготривалого миру в Європі є неможливим без збереження суверенітету й незалежності України.
2. Засудження російського терору: Декларація рішуче засуджує неспровоковану агресію РФ, регулярні масовані повітряні удари по столиці та інших регіонах, а також цілеспрямоване нищення цивільної енергетичної інфраструктури.
3. Пріоритет ППО: Країни наголосили на критичній потребі посилення протиповітряної оборони України, зокрема системами та ракетами, здатними перехоплювати балістичні цілі.
4. Гуманітарні вимоги: Заклик до Москви негайно припинити бойові дії, звільнити всіх військовополонених і цивільних заручників, а також повернути незаконно депортованих громадян України, зокрема викрадених дітей.
5. Посилення санкцій: Наголошено на необхідності закручування економічних гайок для воєнної машини РФ.
6. Відбудова: Учасники підтвердили готовність долучитися до відновлення постраждалих українських громад, гуманітарного розмінування та екологічної реабілітації у партнерстві з міжнародними інституціями та приватним сектором.

Документ підписали лідери країн у присутності президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. На саміті був присутній і президент Сербії Александар Вучич, який підтвердив підтримку територіальної цілісності України, проте свій підпис під декларацією не поставив через незгоду з пунктами щодо санкцій проти РФ.

Тема №2: Переговори про вступ до ЄС: Україна відкриває 6-й кластер

Україна офіційно розпочала переговори з Європейським Союзом щодо шостого переговорного кластера, який охоплює сферу зовнішньої політики, торгівлі та безпеки.

Цей переговорний трек складається з двох ключових розділів:

• Розділ 30 (Зовнішні відносини): потребує повної адаптації українського законодавства до спільної торгової політики ЄС, правил надання гуманітарної допомоги та міжнародних зобов’язань.
• Розділ 31 (Внешня, безпекова та оборонна політика): передбачає синхронізацію дій України з позиціями Брюсселя щодо міжнародних санкцій, оборонних ініціатив та політичних декларацій.

Вимоги Брюсселя для закриття кластера:

Щоб успішно фіналізувати цей етап, ЄС висунув Україні три конкретні вимоги:

1. Повністю узгодити національне законодавство з Регламентом ЄС щодо експортного контролю товарів подвійного призначення.
2. Надати Єврокомісії вичерпний план дій щодо адаптації всіх чинних міжнародних угод України до норм права ЄС до моменту набуття членства.
3. Ухвалити національну стратегію та детальний план боротьби з незаконним обігом і володінням вогнепальною зброєю, боєприпасами та вибухівкою, чітко розмежувавши зони відповідальності профільних держорганів.

Головний політичний виклик: Як зазначає народний депутат Вадим Галайчук, найбільшою перешкодою на шляху України залишається внутрішній принцип одностайності в самому ЄС при ухваленні доленосних рішень. Будь-яка країна-член може заблокувати процес через власні інтереси. Крім того, експерти дедалі частіше говорять про необхідність реформування самої методології розширення, щоб кандидати не потрапляли у так звану «балканську пастку», ведучи безуспішні переговори десятиліттями. Проте, попри труднощі, дипломати вважають орієнтир вступу України до ЄС до 2030 року цілком реалістичним.

Тема №3: «Коаліція рішучих» у Парижі: запуск програми FREYJA та літаки Rafale

13 липня 2026 року в Парижі, напередодні Дня взяття Бастилії, відбулася знакова зустріч держав-учасниць так званої «коаліції охочих» на підтримку України. Саміт, скликаний Еммануелем Макроном, проходив в історичному комплексі Будинку Інвалідів (Hôtel des Invalides).

Ця зустріч стала фінальною для британського прем’єра Кіра Стармера, який невдовзі залишає посаду, але висловив гордість за спільні зусилля 25 країн щодо зміцнення європейської безпеки.

Практичні оборонні результати зустрічі:

1. Програма FREYJA («Фрейя»): Це нова спільна антибалістична ініціатива, ініційована Україною для створення масової системи протиракетної оборони. Проєкт об’єднує зусилля урядів та провідних європейських оборонних гігантів (серед яких Thales, Diehl Defence, Saab, MBDA, Safran та інші). За оптимістичними прогнозами Володимира Зеленського, за умови злагодженої роботи перші зразки системи можуть з’явитися на озброєнні вже протягом наступних 12 місяців. Вона не замінить наявні ППО, але створить дешевший і швидший у виробництві протиракетний щит над Європою.
2. Французькі винищувачі Rafale: Україна та Франція погодили «дорожню карту» на придбання Києвом 16 винищувачів Rafale разом із озброєнням. Початок їхніх польотів в українському небі заплановано на 2028–2029 роки.
3. Виробництво та ППО: Досягнуто домовленостей про придбання першої серії батарей SAMP/T нового покоління, а також про запуск ліцензійного виробництва безпосередньо в Україні високоточних керованих авіабомб AASM, зенітних ракет Aster 30 та крилатих ракет Scalp.
4. Зимовий пакет захисту: Володимир Зеленський звернувся до партнерів із запитом на постачання «зимового оборонного пакета», який має включати по 100 ракет до систем Patriot щомісяця (загалом 300 ракет на зиму), аби позбавити Росію можливості затягувати війну шляхом зимового енергетичного терору.
5. Військові навчання на кордонах: Еммануель Макрон заявив, що багатонаціональні сили, які планується розгорнути в Україні після завершення бойових дій, восени проведуть масштабні тренування на території країн, які безпосередньо межують з Україною, з метою демонстрації оперативної готовності.

Реакція Кремля: У Москві очікувано розразилися істерикою. Речник Путіна Дмитро Пєсков назвав учасників зустрічі «коаліцією паліїв війни» та традиційно побідкався на «спроби стерти російську культуру» в Європі. Утім, такі заяви виглядають абсурдними на тлі того, що саме Росія п’ятий рік поспіль веде найкривавішу загарбницьку війну на континенті з часів Другої світової.

Вероніка Бутенко для «Укрпрес-інфо»