Український бізнес: між «архітектурою виживання» та європейським майбутнім

Сьогодні українське підприємництво демонструє світові феномен, який важко пояснити суто економічними моделями. В умовах війни бізнес не просто тримається – він еволюціонує, стаючи швидшим та адаптивнішим, ніж будь-який європейський аналог. Це відмічають експерти, політики та громадські діячі. Водночас, вже давно назріла гостра потреба у кардинальній зміні взаємовідносин між бізнесом та Державою заради виживання економіки як такої. Зокрема, аналогічні питання піднімались на панельній експертній дискусії «Чи готовий український бізнес до вступу країни в ЄС і чому вже може навчити європейців?» яка нещодавно відбулась в УКМЦ.

Укрпрес-інфо проаналізував виклики та тенденції останнього часу для українського бізнесу

1. Феномен «Архітектури виживання»

Багато експертів відзначають, що український бізнес виживає і працює в умовах, які в ЄС вважалися б «апокаліптичними». Як зазначає Лариса Мудрак, президентка Win Win Communication та CEO FBN Ukraine: «Ми маємо унікальну експертизу в системі та архітектурі виживання». Поки європейські інституції дивуються клієнтоорієнтованості та сервісу в Україні, наші підприємці продовжують діяти в режимі «антикризового управління».

Ольга Тадай, співвласниця компанії «Агромат», підкреслює: «Ти маєш вижити за будь-яких умов. У мирні часи є конкуренція: або ти виживаєш, або змушений закрити бізнес. Зараз додалися ще складніші умови».

2. Системні бар’єри: чи впорається «ручне керування»?

Попри стійкість, бізнес перебуває в лещатах:

• Фіскальний тиск та бюрократія: Виконання формалістичних правил ЄС без належної адаптації внутрішнього законодавства створює «розтяжку» між потребами фронту і вимогами звітності.
• Тіньова економіка та монополізм: Сумлінний білий бізнес виснажується в нерівній боротьбі з тіньовим сектором та лобіюванням інтересів монополістів.

• Логістичний та комунальний тягар: Непомірні ціни на енергоносії, пальне та логістику стають майже нездоланною перешкодою для рентабельності.
• Кадровий голод: Критична нестача робочих рук, спричинена війною, змушує бізнес працювати на межі можливостей.

• Київський прецедент: Прикладом бездіяльності влади стала ситуація в Києві, де за останні два роки під час війни знищили десятки тисяч робочих місць через одностороннє прибирання МАФів малого бізнесу без жодної альтернативи.

3. Порівняння моделей: «Героїзм» vs «Процедури»

Владислава Магалецька, радниця міністра аграрної політики, пояснює фундаментальний розрив моделей розвитку:

«Європейський Союз – це про довгі правила гри, екологічні вимоги, документацію, сталість… Ми ж звикли вирішувати проблеми “вручну” – через адаптацію та кризове мислення. І у воєнний час це стало нашою найсильнішою рисою. Але європейська система будується не на героїзмі, а на процедурах».

Цей розрив є найбільшим викликом переходу: бізнес має навчитися системності, не втрачаючи своєї унікальної швидкості.

4. Солідарність як нова стратегія

Експерти та бізнес-лідери одностайні: ера «одинаків» закінчується.

• «Можна конкурувати в Україні, але виходити на європейський ринок разом – так, як це робить Українська асоціація меблевиків», – переконана Ольга Тадай.
• Владислава Магалецька додає: «Здатність до об’єднання зараз є надзвичайно важливою… Фермери об’єднуються у спілки, і вже ці об’єднання займаються експортом».

5. Стриманий оптимізм та шлях додому

Попри критичну нестачу робочих рук та невизначеність, майбутнє України лежить у площині інвестицій у відновлення.

• Єдність вимог: Бізнес повинен виступати єдиним фронтом, вимагаючи прозорих умов від влади, щоб запобігти ситуаціям, як із київськими кіосками, де влада діє без консультацій з підприємцями.
• Вектор розвитку: Україна має сильні напрацювання в аграрній, будівельній та молочній галузях.
• Віра: Після перемоги повернення мільйонів українців та прихід інвестицій стануть рушієм, який перетворить українське «антикризове мислення» на конкурентну перевагу в об’єднаній Європі.

«Україна сьогодні дуже добре розуміє справжню цінність європейських принципів: верховенство права, прозорість, партнерство, людський капітал, свободу підприємництва», – резюмує Владислава Магалецька. Саме ці принципи мають стати фундаментом нового договору між державою та бізнесом.

Податковий тиск: «червоні лінії» бізнесу

Експерти та представники асоціацій наголошують, що в умовах війни фіскальний тиск має свої межі, за якими починається руйнація економіки.

• Категорична неприпустимість підвищення податків: Експерт Ігор Гарбарук підкреслює, що «підвищувати податки під час війни неможливо». На його думку, будь-яке збільшення навантаження суперечить обіцянкам влади та стимулює релокацію бізнесу за кордон, замість того, щоб наповнювати бюджет через розвиток економіки.
• Ризики «точкових» змін: Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) застерігає, що продовження підвищених ставок (наприклад, військового збору) без комплексного перегляду системи оподаткування доходів фізосіб лише посилює диспропорції та стимулює тінізацію доходів.
• Запит на прозорість адміністрування: Бізнес виступає за ризик-орієнтований підхід у податковому контролі замість масових перевірок. Спільнота пропонує обмежити безпідставне блокування податкових накладних та скасувати непропорційні штрафи за технічні помилки.

Оптимальні моделі розвитку та пріоритети

Бізнес-об’єднання, зокрема Українська Рада Бізнесу, сформували ключові пріоритети на 2026 рік, які мають стати фундаментом для відновлення:

• Збереження людського капіталу: Через кадровий голод, спричинений мобілізацією та міграцією, підприємці змушені інвестувати в автоматизацію та навчання персоналу. Бізнес закликає до програм економічного стимулювання залучення соціально вразливих категорій населення до праці.
• Механізми відшкодування та страхування: Ключовим пріоритетом є створення ефективних механізмів відшкодування збитків від війни та впровадження державної програми часткового субсидування страхування воєнних ризиків.
• Стимулювання внутрішніх інвестицій: Експерти вказують на необхідність створення умов, за яких заощадження населення будуть інвестуватися в бізнес, а не залишатися «під подушкою», що дозволить розширювати податкову базу через зростання економіки.
• Євроінтеграція та комплаєнс: Бізнес концептуально підтримує ініціативи, що наближають Україну до правил ЄС (наприклад, скасування пільг на посилки вартістю до 150 євро), проте вимагає спрощення адміністрування цих процедур.

Висновок експертного середовища

Основна теза бізнес-спільноти полягає в тому, що держава має зосередитися на стимулюванні, а не на репресіях. Хоча бізнес демонструє здатність до виживання, він потребує «довгих правил гри» та переходу від фіскального терору до конструктивного діалогу. Як зазначають аналітики Спілки українських підприємців (СУП), пріоритетом має бути створення чітких правил боротьби з тіньовими схемами без надмірного тиску на легальний, «білий» бізнес.

Вероніка Бутенко для «Укрпрес-інфо». Матеріал підготовлено за мотивами онлайн-інтерв’ю «Україна. Європейський код: Бізнес» у рамках проєкту «Євроінтеграція: просто про складне».