Безпека, конкуренція та соціальні стандарти: як європейські правила змінять український транспорт
Транспортна галузь сьогодні є кровоносною системою української економіки, а в період повоєнного відновлення вона стане ключовим драйвером зростання. Проте інтеграція до європейського простору вимагає від України не просто ремонту доріг, а повної зміни філософії управління -від радянської спадщини до моделі, де головною цінністю є людське життя.
Днями в Українському кризовому медіа-центрі відбулася панельна дискусія у форматі колективного інтерв’ю в межах проєкту «Євроінтеграція: просто про складне». Провідні експертки галузі – Наталія Форсюк (заступниця Міністра інфраструктури у 2019-2021 рр.) та Оксана Рейтер (заступниця Міністра інфраструктури з питань євроінтеграції у 2014–2016 рр.) – розібрали ключові міфи та виклики, які стоять перед Україною на шляху до транспортного союзу з ЄС.
Повне відео дискусії – за посиланням у ютюб
Пріоритет №1: Життя людини понад усе
Для Європейського Союзу транспортна політика базується на стратегії «нульової смертності». Це не просто гасло, а жорсткий набір регламентів. В Україні ж безпека часто приноситься в жертву економії або швидкості.
- Трирівневий аудит: У ЄС безпеку дороги перевіряють тричі: під час проєктування, у процесі будівництва та після введення в експлуатацію. Це дозволяє усунути «пастки смерті» ще до появи перших автомобілів на трасі.
- Реальний техконтроль: Євроінтеграція означає кінець епохи формальних техоглядів. Без дієвої перевірки технічного стану транспортних засобів досягти європейських показників безпеки неможливо.
- Соціальні стандарти водіїв: Перевтомлений водій – це зброя на дорозі. Європейські норми суворо регулюють режим праці та відпочинку. Цифровий контроль за цими показниками є обов’язковою умовою для перевізників.
Єдині правила – чесна гра
Другий стовп європейської моделі – створення єдиного ринку. Якщо перевізник їде через кілька країн ЄС, він працює в передбачуваному середовищі: правила дорожнього руху, технічні вимоги та права пасажирів всюди уніфіковані.
Для України це означає необхідність повної гармонізації законодавства. Окрему увагу приділяють захисту пасажирів. В авіації ми вже звикли до компенсацій за затримки рейсів, але такі ж стандарти мають запрацювати на залізниці та в автобусних перевезеннях.
Стала мобільність та Green Deal
Європа поставила амбітну мету: до 2050 року скоротити викиди CO₂ від транспорту на 90%. Україна вже стає частиною цього процесу через Транс’європейську транспортну мережу (TEN-T).
- Залізниця та річки: ЄС робить ставку на екологічні види транспорту. Включення Дніпра та Дунаю до мережі TEN-T відкриває Україні доступ до значних фінансових інструментів ЄС.
- Цифрова сумісність: Дороги майбутнього – це не лише асфальт, а й цифрова інфраструктура, яка дозволяє транспортним системам різних країн «спілкуватися» між собою.
Чого не варто боятись: розвінчуємо міфи
Інтеграція часто викликає побоювання через нібито нездоланні технічні чи економічні бар’єри. Експертки заспокоюють:
- Різна ширина колії: Це не перешкода. Країни Балтії, Іспанія та Португалія також мають відмінну від загальноєвропейської ширину колії, але успішно інтегровані. Питання вирішується сучасними технічними засобами та будівництвом нових ділянок.
- Залізнична монополія: В ЄС залізниця – це ринок. Коли в Україну прийде конкуренція, держава перестане перекладати збитки від пасажирських перевезень на вантажні. Замість прихованого субсидування запрацює механізм прямої компенсації за соціально важливі маршрути.
- Маршрутки-«переробки»: Використання вантажних бусів для перевезення людей – це небезпечне минуле. Перехід на сертифікований пасажирський транспорт може дещо підвищити вартість квитка, але це ціна, яку суспільство платить за те, щоб повертатися додому живими.
Вибір майбутнього
Трансформація транспортної галузі – це довгий шлях, що потребує величезних інвестицій, які Україна не зможе покрити самотужки. Проте статус кандидата в ЄС та включення в європейські транспортні коридори дають нам доступ до фондів, що покривають до 50% витрат на будівництво інфраструктури.
У підсумку, євроінтеграція транспорту – це не про папери в Брюсселі. Це про те, щоб українські дороги стали безпечними, залізниця – швидкою, а подорож – комфортною та прогнозованою для кожного громадянина.
Вероніка Бутенко, для Укрпрес-інфо
Матеріал підготовлено за результатами панельної дискусії в Українському кризовому медіа-центрі (УКМЦ) в рамках проєкту “Євроінтеграція: просто про складне” за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.
