Три години до світанку: як Україна пережила один з наймасштабніших ударів цієї зими, і чому весна вже близько

Ніч на 3 лютого стала однією з найважчих за останні місяці. Але країна вистояла. І вистоїть ще. Бо залишилося зовсім трохи – до весни, до тепла, до нових шансів на мир.

Координована атака по всій Україні

У ніч з 2 на 3 лютого 2026 року Росія здійснила один із наймасштабніших ракетно-дронових ударів з початку зими.

Під вогнем опинилися:

Харків. Тривалість атаки: понад 6 годин безперервного обстрілу

Типи озброєння: балістичні ракети, керовані авіабомби, дрони-камікадзе

Наслідки: ТЕЦ у критичному стані, Серйозно пошкоджені енергетичні об’єкти та житлові будинки. Температура під час удару: до -20°C.

Київ та Київщина

Застосовано: балістичні ракети, ракети «Циркон», Х-32, крилаті ракети повітряного базування

Пуски здійснювалися з: Брянщини, стратегічних бомбардувальників Ту-95МС

Наслідки: Ураження об’єктів енергетичної інфраструктури, Пошкодження господарських споруд у Деснянському районі. Мета – знеструмити столицю.

Дніпро і область. Типи атак: дрони-камікадзе, ракети, FPV-дрони, артилерія

Постраждалі населені пункти:

Дніпро, Слобожанська громада, Роздорська, Раївська, Синельникове, Нікопольський район (Нікополь, Червоногригорівська, Покровська, Марганецька громади)

Наслідки: Пошкоджено житло, підприємства, гуртожиток. Виникли пожежі, знищено авто та господарські споруди. Попередньо без жертв.

Вінницька область. Ракети, дрони. Ціль: об’єкти критичної інфраструктури

Наслідки: 50 населених пунктів знеструмлено. Виникли масштабні пожежі, Ведуться відновлювальні роботи. Інформації про загиблих немає.

Інші регіони

Запоріжжя, Павлоград, Одеса, Сумщина: Атаки ракетами та дронами. Пошкодження цивільної інфраструктури. В окремих регіонах тривають роботи з гасіння та відновлення енергопостачання.

За словами військових аналітиків, кількість випущених балістичних ракет могла стати рекордною за одну добу

Мета агресора – зламати дух

Росія намагається знищити критичну енергетичну інфраструктуру, підірвати моральний дух, змусити Україну замерзнути і зупинитися.
Але кожен новий удар лише підтверджує:  Жодна ракета не влучає в українську волю.

Навіть при -20, навіть під звуки вибухів, всі служби працюють, ліквідатори на місцях, енергетики на станціях, медики в укриттях.
Україна не зупинилась — і не зупиниться.

Скоро Весна, мерзнути не довго

Сьогоднішня зима важка, таких морозів не було десятки років. Але вона вже не така фаталістична і похмура.

Адже попри все, у держави є резервні системи, у громад – безмежне терпіння, єдність та незламний тил, у людей – чітке розуміння, заради чого ми тримаємось.

І найголовніше, варто пам’ятати:  найтемніша ніч перед світаноком. До весни, до тепла, залишилося всього кілька тижнів.
З першим теплом зменшиться вразливість енергетики, полегшиться життя мільйонам людей, знову з’явиться вікно для стратегічних ініціатив.

Це буде вікно для переговорів, або для прориву. Але вже не на впомацки, при свічках.

Надія тримається не на обіцянках, а на щоденному опорі

Масовані удари 3 лютого ще раз довели: Україна сама є своїм найбільшим гарантом безпеки.
Але той факт, що більшість ракет і дронів були збиті, що мережі живі, а дух незламний означає:

Ми не на межі. Ми в точці неповернення до слабкості.

Україна вистояла ще одну ніч. Україна дочекається ще одного ранку.
І кожен новий день наближає нас до справедливого миру.

Вероніка Бутенко, для «Укрпрес-інфо»