Бізнес під час війни: виклики, труднощі та шляхи підтримки

Наприкінці березня Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана представив результати масштабного дослідження “Переміщений бізнес у ревіталізації регіональних екосистем України”. Опитування понад 600 представників мікро-, малого та середнього бізнесу висвітлило ключові виклики, з якими стикаються підприємці в умовах війни, а також перспективи їхньої адаптації. Результати дослідження були презентовані експертами в Українському кризовому медіа-центрі, передає УКМЦ

Результати дослідження свідчать, що війна завдала серйозного удару по українському бізнесу: понад дві третини підприємств зазнали втрат або опинилися на межі закриття. Лише 19% опитаних не відчули суттєвих змін, тоді як 30,9% бізнесів зазнали значних втрат, а 15,5% – перебувають у критичному стані.

Ключові проблеми та ризики

Згідно дослідження, основними викликами підприємці називають:

Фінансові труднощі – 76% опитаних;

Кадрові проблеми – 46%;

Безпекові ризики – 46%.

Значна частина підприємців (майже 30%) розглядає можливість релокації бізнесу у більш безпечні регіони України, а ще третина – за кордон. Головною причиною такого рішення є потреба у стабільності та безпеці. Водночас 80% респондентів вважають, що релоковані підприємства потребують додаткової підтримки, але майже половина з них оцінює дії влади у цьому напрямку як недостатні.

Коментарі експертів: як допомогти бізнесу

Зокрема, директор дослідницької компанії “Active Group” Олександр Позній зазначив, що бізнесу потрібні реальні заходи підтримки, зокрема ефективні механізми релокації, які досі працюють недостатньо ефективно.

“Ми бачимо значні втрати бізнесу, високі ризики закриття підприємств та неефективність механізмів релокації. Це важливо враховувати у майбутніх економічних стратегіях країни,” – підкреслив Позній.

В свою чергу кандидат соціологічних наук, доцент КНЕУ Владислав Горбов наголосив на необхідності антикризового планування, посилення кібербезпеки та адаптації фінансових моделей для підвищення стійкості підприємств.

“Український бізнес краще підготовлений до відключень електроенергії, але менш готовий до загострення бойових дій чи збоїв зв’язку. Багато підприємств не мають кризового плану, що підвищує їхню вразливість у воєнний час,” – зазначив Горбов.

Роль науки у підтримці бізнесу

Проректор з наукової роботи КНЕУ Лариса Антонюк підкреслила значення наукових досліджень у розробці стратегій підтримки бізнесу.

“Наш університет створив міжнародну дослідницьку платформу для економічного відновлення України. Дослідження щодо переміщеного бізнесу допоможе визначити оптимальні шляхи підтримки підприємців. Його результати можуть стати основою для розробки ефективної державної політики,” – зазначила Антонюк.

Висновки та необхідні дії

Представлені дані підтверджують, що український бізнес потребує термінової підтримки у вигляді:

Спрощених процедур релокації;

Гнучких фінансових механізмів;

Чітких антикризових стратегій;

Посилення контролю за економічною безпекою.

Війна поставила перед українськими підприємцями безпрецедентні виклики, однак адаптація та продумані заходи підтримки здатні забезпечити їхню життєздатність та подальший розвиток навіть у складних умовах.

Ганна Величко, для «Укрпрес-Інфо»