Легендарний Житній ринок: майбутнє історичного осередку Києва

В Українському кризовому медіацентрі відбулося експертне обговорення долі Житнього ринку, що розташований у серці Подолу. Учасники дискусії зосередили увагу на його технічному стані, можливих формах власності, питаннях збереження архітектурної автентичності та подальшій ролі ринку у міському просторі.

Проблеми та виклики

У лютому інвестиційна компанія Inzhur представила концепцію реновації Житнього ринку, зазначивши, що нинішній стан будівлі є незадовільним: дах перебуває в аварійному стані, відсутня належна пожежна безпека, приміщення не опалюється. Крім того, ринок стикається з фінансовими труднощами та проблемами управління.

Незважаючи на це, понад 3 тисячі інвесторів висловили готовність вкладати кошти у відродження цього знакового об’єкта. Згідно з планами Inzhur, ринок може перетворитися на сучасний гастрономічний та культурний центр Києва, зберігаючи при цьому свою головну функцію та архітектурний вигляд.

“Сучасний ринок – це не просто місце торгівлі, а центр тяжіння для містян і туристів. Ми прагнемо зберегти його дух та підтримати малих підприємців і фермерів, які є невіддільною частиною Житнього”, – зазначив засновник та CEO Inzhur Андрій Журжій.

Збереження історичної спадщини

Експертка з реставрації архітектури Ельміра Етінгер наголосила, що Житній ринок зазнав значних змін у 90-х роках, коли хаотичне розміщення кіосків та відсутність регулювання негативно вплинули на його естетичний вигляд. Вона також висловила сумніви щодо необхідності додаткових прибудов, які можуть змінити історичний вигляд комплексу.

“Ринок – це не лише сама будівля, а й його оточення. Додаткові конструкції можуть знищити цілісність цього історичного місця”, – зауважила вона.

Заступниця генерального директора КНМЦ з охорони культурної спадщини Альона Мокроусова представила огляд архітектурних особливостей будівлі, підкресливши її історичну цінність. Водночас Інститут археології НАН України наголосив на важливості Подолу як історичної місцевості, що потребує особливої уваги при плануванні будь-яких змін.

Правовий статус ринку

Після презентації Inzhur до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА було подано звернення щодо включення Житнього ринку до переліку історичних пам’яток. Анатолій Погорілий, заступник голови ГО Спадщина Київ, підкреслив, що цей статус є важливим незалежно від форми власності об’єкта.

“Визнання ринку пам’яткою забезпечить додатковий захист і гарантуватиме збереження його історичного вигляду”, – зазначив він.

Крім того, модератор заходу Леонід Марущак порушив питання щодо надання Житньому ринку статусу нематеріальної культурної спадщини. Наукова співробітниця Інституту культурології НАН України Валентина Дем’ян підтримала цю ідею, вказавши, що ринок є не лише архітектурною пам’яткою, а й важливим елементом культурного життя Подолу.

“Це один із небагатьох випадків, коли матеріальна і нематеріальна спадщина поєднуються. Внесення Житнього ринку до національного переліку культурної спадщини стало б важливим кроком”, – пояснила вона.

Висновок

Обговорення показало, що майбутнє Житнього ринку потребує зваженого підходу, який поєднає інтереси громади, влади та бізнесу. Захист історичної спадщини, модернізація інфраструктури та збереження головної функції ринку – ключові виклики, що постають перед Києвом у питанні відродження цієї важливої локації. Учасники дискусії закликали до широкого громадського обговорення і пошуку оптимального рішення, яке дозволить зберегти історичний дух Житнього ринку та зробити його сучасним центром міського життя.

Марина Чумак