Добрий ранок, нація нескорених! Сьогодні – 225 (!!!) день війни українського народу за наші Свободу та Незалежність.
«Вони можуть розбомбити Щастя, |
Вони можуть розстріляти Мрію, |
Але вбити Волю їм не вдасться! |
Кожен буде жати, що посіяв!» – стрверджує у своїй надзвичайно актуальній у наші драматичні часи пісні «Мрія» молода виконавиця Jerry Heil (справжнє ім”я цієї української дівчини, яка живе і працює у місті Ваисилькові, що під Києвом Яна Шемаєва) – і їй я вірю. Так, кожен отримає те, що посіяв… В тому числі, і люди, які сіють на мистецькій ниві…
У мене в руках – надзвичайно цікава і дуже повчальна книга «СМАРАГДОВІ ОЗЕРА», яку два дні тому на презентації цього видання у Літературно-меморіальному музеї Павла Тичини в Києві, презентувала широкому загалу її авторка – відома українська письменниця, журналіста та громадська діячка Тетяна Кремешна – Морачевська. Коли Танюша подарувала мені цю книгу, то написала на першій сторінці : «Любому приятелю Сергію – з повагою від авторки». Прийняв цей дорогоцінний подарунок із великою вдячністю – тому що ціную, поважаю і люблю цю надзвичайно талановиту Людину, із якою мене кілька років тому познайомила директорка київської галереї «Митець» Карина Кравець – за що їй велика подяка.
Адже Тетяна Кременша – Морачевська – це воістину людина – оркестр! Вона завжди буквально фонтанує супер цікавими ідеями. І ось що прикметно : всі її творчі задуми є надзвичайно продуктивними та конструктивними. Адже моя подруга – Людина діла. А ще Тетяна є Людиною слова. Саме цьому усі її починання у сфері Мистецтва та Культури є успішними. Позаяк Тетяна – надзвичайно працьовита і послідовна у досягненні поставленної мети.
Адже девіз цієї красивої жінки по життю дуже простий: «Сказано – зроблено!» Ось так було і з книгою «СМАРАГДОВІ ОЗЕРА», яку авторка присвятила світлій пам”яті своєї любої бабусі Валентини. Хоча ця унікальна за концентрацією любові і доброти книга – це художній роман в есеях про справжнє (не згасаюче!) Кохання чоловіка та жінки, яке долає будь-які життєві випробування і перешкоди. На презентації роману, який нещодавно з”явився на світ Божий у типографії відомого українського видавництва «САМІТ – КНИГА», Тетяна Морачевська – Кремешна сказала присутнім: «Цей твір я написала ще 10 років тому. Але одвічна філософська квестія (стосовно істинних цінностей людства!) не має часових обмежень…Ця книга – про Кохання. Про моє Кохання до мужчини, який став сенсом усього мого життя…І цим сказано все…»
Від себе додам : у сучасній українській літературі про кохання між чоловіком і жінкою пишуть багато і красиво. Це – факт. У філософських та богословських трактатах про кохання пишуть глибоко і піднесено, маючи на увазі в першу чергу високу, чисту любов, Любов із великої літери. Але будемо говорити, як є: у буденному житті, переповненому турботами про «хліб наш насущний», любов, на жаль, зустрічається не надто часто… А те, що зустрічається, на справжню високу Любов, не завжди схоже… Представники молодого покоління тут взагалі, як мовиться, серед трьох сосен заблукали: зазвичай, юні Ромео та Джульетти «любов”ю» називають тілесний потяг до іншої людини – потяг із сексуальним підтекстом… Іноді молоді хлопці та дівчата плутають любов із закоханістю та прихильністю…
м 
Думаю, їм просто бракує життєвого досвіду – ще не так багато гуль набили собі на лобі… Про справжню Любов, як про високі відносини між чоловіком і жінкою, можуть судити лише люди із великим життєвим досвідом. І до цієї когорти належить авторка дивовижно цікавої та справді глибокої книги Тетяна Морачевська – Кремешна. На презентації ми дізналися, що головні герої її роману «СМАРАГДОВІ ОЗЕРА» багато в чому схожі на неї саму і її чоловіка – Тамазі.В решті персонажів цієї автобіографічної книги, яку читаєш на одному диханні, можна без особливого напруження упізнати їхніх родичів та друзів…
За вигаданими іменами вбачаються відомі українські постаті : актори Наталія Сумська та Анатолій Хостікоєв, телеведучі Олександр Сафонов та Олена Сидорук, художник Володимир Слєпченко та багато не менш поважних наших сучасників… На жаль, я не потрапив на сторінки «СМАРАГДОВИХ ОЗЕР» – просто десять років тому ми ще не були знайомі із Людиною – оркестром Тетяною Морачевською – Кремешною… А то б і мені тут, сподіваюся, також місце знайшлося…
Як і більшості інших учасників дуже атмосферної презентації, яка відбулася у дивовижних декораціях Літературно-меморіального музею Павла Тичини, який знаходиться на вулиці Терещенківській, 5. На жаль, не побачив я у нашому дружньому колі цього ще однієї людини – моєї колеги по Міжнародному арт – проєкту «Повертайся живим!», відомого українського мистецтвознавця Наталії Бондаренко. Вона трохи прихворіла. Але рецензію на книгу «СМАРАГДОВІ ОЗЕРА» Наталії Бондаренко ми все одно … почули. Її прочитала учениця пані Наталії. Ось ця рецензія. Варта уваги! Тому друкую її текст у цій статті без купюр…
«Елегантна сповідь панянки…»
Тетяну Кремешну добре знають в Україні як громадську діячку, жінку, що натхненно піклується про свою родину, всім серцем переймається про збереження пам’яті свого предка Морачевського (саме він переклав українською тексти Біблії).У сьогоденні ім’я Тетяни Морачевської – Кремешної ототожнюється із професією письменник.Гортаючи сторінки роману “Смарагдові озера”, читач немов занурюється у сни конкретної жінки, а із плином прочитаного, уособлює себе із героїнею оповіді – неначе сам стає тим сновидцем, що живе у фантасмагоричному, і, водночас, досить конкретному земному бутті.
Письменниця веде оповідь, власне, про себе, описує реальні події свого життя – іноді із елегантною компліментарністю до себе і своїх героїв, а іноді – із вражаючою відвертістю, коли правда життя буває жорстокою і невідповідправною.Сама подача літературного полотна Тетяни Морачевскої- Кремешної здається невимушеною, навіть випадковою. Так, наче жінка зустріла свою подругу і у затишній кав’ярні розповідає про своє життя. Розповідає без нравоучення, без скарг і пишномовностей…Але після цього откровення тому, хто вислухав цю історію, стає на душі затишно і спокійно.Авторка «СМАРАГДОВИХ ОЗЕР» створює лінгвістичний мікс, накладаючи шар за шаром мовні історичні традиції українського містянина від кінця 19 століття до нашого сьогодення – 21століття. Вона ніби витягує із бабусиної скриньки дорогоцінні перли – слова, які давно зникли із нашого мовного простору. Але письменниця так вдало і невимушено апелює ними, що читачеві здається, ніби він чує мову своїх прародичів і все розуміє і бачить, немов через призму чудесного калейдоскопу «Смарагдових озер». Гарна рецензія!
Підписуюся під кожним словом мистецтвознавця і співзасновниці Міжнародного арт-проєкту «Повертайся живим» Наталії Бондаренко…Отож, відтепер маю у своїй сімейній бібліотеці дуже цікаву і актуальну книгу – про наше непросте життя – буття, про людей, із якими давно і добре знайомий, про непересічні взаємостосунки між справжнім Чоловіком та неординарною Жінкою, які зберегли безцінний дар Кохання, пройшовши разом довгий і не завжди легкий спільний життєвий шлях… А чому ця книга називається «СМАРАГДОВІ ОЗЕРА», а не якось інакше, і що це означає на практиці, ви дізнаєтеся, прочитавши роман талановитої письменниці від першої до останньої сторінки…
Дякую за чудовий подарунок, шановна моя посестра по безмежному цеху Літератури та Мистецтва Тетяна Морачевська-Кремешна! Як на мене, ця книга потрапила мені до рук дуже вчасно… Адже я також вважаю, що Кохання було, є і завжди залишатиметься головним сенсом життя кожної інтелектуальної людини, скільки б років вона не прожила на білому Світі…
Сергій Комісаров, шеф-редактор Міжнародного інформаційного агентства «УКРПРЕС-ІНФО», арт-критик, організатор хухожніх виставок та пленерів, Заслужений журналіст України
Фото автора
#Україна #РоманСмарагдовіОзера #ЯлюблюУкраїну #письменницяТетянаМорачевська_Кремешна #Київ #Повертайсяживим #ВиставкаПовертайсяЖивим #Арт_проєктПовертайсяживим #ЯлюблюКиїв #Мистецькахвиля+ #НСХУ #ЗСУ #Перемога #ВосьмідніУкраїнивКошице #Саміт_Книга #СергійКомісаров #Feman #хронікивійни
