«Восьмі дні України у Кошице» : хроніка подій

0
71

З 22 по 29 вересня 2022 року у Словаччині тривала робота «Восьмих Днів України у Кошице». Мені пощастило вже втретє висвітлювати цю масштабну міжнародну подію у сфері економіки, політики та культури. Як і у попредні (довоєнні) роки, і цього разу я  вирушив у путь-дорогу до братньої Слваччини у гарній компанії – ветеранів Збройних Сил України та відомих українських художників. Наші славні солдати та офіцери, які втратили у боротьбі на полі брані свої кінцівки, за усталеною традицією брали участь у Міжнародному спортивному марафоні «Ветеранська миля».

           

Українські військовослужбовці та їхні тренери бігли марафонску дистанцію за своїх бойових побратимів, які загинули у запеклих боях із рашистами. А художники організували та провели кілька цікавих виставок на різних локаціях Кошице. Про дипломатів, політиків та бізнесменів наших держав – окрема розмова. І вони активно працювали на нашу Перемогу, виступаючи із високої трибуни “Словацько -Українського безпековому форуму/СУФ 2022”. А тепер пропоную вам особистий журналістський щоденник «Восьмих днів України у Кошице» – у формі  публікацій в режимі «сьогодні – на сьогодні», які я розміщував у Соціальних мережах, перебуваючи у творчому відрядженні у Соваччині на запрошення організаторів цієї Міжнародної події – моїх добрих старих друзів Eduard Buraš та Natalia Alexsandrova

       

22 вересня

“Ніхто не забутий! Ніщо не забуте!…” Засновники   “Восьмих днів України у Кошице ” тепло зустріли групу воїнів-ветеранів ЗСУ, художників та журналістів на Центральному залізничному вокзалі Ужгорода… Отже, починаємо… Настрій бойовий! Перша зусріч із Словаччиною починається … на території Генерального Консульства  Словацької Республіки в Ужгороді.

     

Тут учасників нашого заходу гостинно привітав Генеральний консул Словацької Республіки в Ужгороді пан Павел Паніс. Трохи перепочили, випили чаю-кави, а також – дещо несподіване для себе – побували на чудовій виставці українських художників, яку вони присвятили 30 річчю прийняття Конституції Словацької Республіки. Гарний живопис –  воїнам-ветеранам ЗСУ, художникам та журналістам виствка сподобалася…

     

Далі, перед тим, як перетнути кордон, ми відвідали Ужгородський Христо-Воздвиженський кафедральний собор греко-католицької церкви. Тут мали честь поспілкуватися із главою Мукачівської греко-каталицької єпархії Нілом Лущаком. Незважаючи на свою зайнятість, владика Ніл провів 2 годинну екскурсію унікальним за красою архітектури та внутрішнього оздоблення храмом, побудованим ще у далекому 1640 році.

     

Він розказав учасникам “Восьмих днів України у Кошице” чимало цікавих історій про цю величну споруду, яка завжди була, є і буде гордістю Ужгорода. Деякі із них безпосередньо “перегукуються” із образотворчим Мистецтвом. Адже у цьому домі Божому зберігаються древні мистецькі та архітектурні шедеври світового рівня… А наприкінці незабутньої екскурсії глава Мукачівської греко-католицької єпархії Ніл Лущак пригостив нас смачним обідом. А ще глава Мукачівської греко-каталицької єпархії Ніл Лущак благословив кожного із нас – перед дорогою до Кошице… Дякуємо Вам, владико, за цей чудовий прийом та теплі слова, які линули від самого серця!

   

І цього ж вечора, вже на території Словацької Республіки, ми розпочали «Восьмі Дні України у Кошице» із відкриття виставки Заслуженої художниці України Тетяни Діденко “Розмаїття української душі”. На вернісажі було представлено близько 40 картин, значна частина яких була написана талановитою мисткинею безпосередньо у Словаччині. Адже із перших днів повномасшабного вторгнення російської орди на терени України Тетяна Діденко жила і працюва у Кошице. Тут її, як рідну, прихистити добрі люди… Саме у Кошице мисткиня поступово відійшла від шоку, який отримала під час бомбардування Києва ще у лютому цього року.

     

Тут пані Тетяна отримала матеріальну та психологічну допомогу і знайшла роботу за фахом… Нині Тетяна Діденко перебуває у чудовій творчій формі – про що свідчать її живописні полотна, представлені на виставці “Розмаїття української душі “. А відкрили вернісаж пані Тетяни організатори “Восьмих днів України у Кошице ” у, як на мене, вельми символічному місці. Воно розташоване в історичному серці Кошице. Це будинок, у якому, зазвичай, відбуваються весільні церемонії. Але із перших днів війни в Україні у стінах цієї споруди жителі Кошице організували кризовий Центр “SOS Ukrajina 2022”.

       

Десятки тисяч городян підвозили і приносили до цього Центру тонни гуманітарної допомоги. Потім цю допомогу (на великих фурах) словацькі волонтери транспортували до Ужгорода… Нині Центр весільних церемоній працює у звичному режимі. Хоча потік гуманітарної допомоги не зупиняється – як і раніше. Про що на відкритті виставки Тетяни Діденко розповів учасникам “Восьмих днів України у Кошице” starosta Mestska Cast Kosice – Stare Mesto Igor Petrovcik. Він щиро привітав художницю із великою арт-прем”єрою у Словаччині та пообіцяв організовувати подібні вернісажі для українських митців на території району “Старе місто” у перспективі. Я запропонував панові Ігорю провести тут пересувну виставку робіт 128 художників із 5 країн Європи, яких об”єднав проєкт “Повертайся живим!”. Ця пропозиція дуже зацікавила мого співрозмовника.

       

Так що у нас, засновників Міжнародного арт-проєкту “Повертайся живим! “, як мовиться, відкривається нове вікно можливостей… І саме у Словаччині. Дуже розраховуємо на підтримку Едуарда Бураша та членів команди Асоціації FЕMAN, разом із якими ми вже реалізували чимало цікавих міжнародних проєктів… Одночасно із картинами Тетяни Діденко учасники арт-заходу познайомилися із творчістю членкині Національної спілки художників України Олени Принцевської. Ось такий творчий “мікс” ми побачили цього святкового вечора… Як на мене, гарна ідея і гарно реалізована! Виставки Тетяни Діденко та Олени Принцевської працюватимуть у Кошице до 27 вересня. Сподіваємося, що на них завітають й наші земляки. Станом на кінець вересня у Кошице живе близько 80 000 тимчасових переселенців із України…

23 вересня

Нас шанують, поважають – Україну прославляють! Другий день поспіль співзасновники Міжнародного арт-проєкту “Повертайся живим! ” разом із ветеранами Збройних сил України “фестивалять” у Словаччині. “Восьмі дні України у Кошице” лише починаються, а про наше свято знає все місто… Адже ще тиждень тому Кошице замайоріло українськими прапорами… І це – приємно… Знай наших!

         

Ніби у рідних братів та сестер побували! А чому – ніби? Адже так воно й було насправді, бо сьогодні ввечері українські художниці Татьяна Диденко , Олена Принцевська та я разом із організаторами “Восьмих днів України у Кошице ” Eduard Buraš та Natalia Alexsandrova завітали у гості до жителів Mestskej casti Kosice – Sidlisko Tahanovce, одного із 22 районів великого за площею словацького міста. У цьому районі тимчасово живуть сотні вимушених переселенців із України. І всі вони прийшли на наше вечір Дружби, Культури та Мистецтва. Втім, приоручений цей захід сумній даті –  завтра виповнюється рівно сім місяців із моменту початку війни рф проти України…

       

Під керівництвом старости Sidlisko Tahanovce пана Milos Ignat та президентки Zdruzenie zien Slovenska Kosice пані Jarmila Repcikova наші земляки організували та провели виставку творів самодіяльних художників та майстрів народної творчості. Ну, а кульмінацією українсько – словацького вечора Дружби і солідарності із українським народом у районі Sidlisko Tahanovce cтала спільна вечеря. Такого смачного та наваристого українського борщу я вже давно не їв…Навіть “добавки” попросив.

 

             

Також дуже сподобалися мені українські вареники із сиром та капустою (словаки називають їх пирОги), голубці та оселедець під “шубою “…  Дізнався, що більшість страв, які ми дегустували, приготували українські жінки, які приїхали до Кошице із зруйнованих ординцями Бучі, Бородянки, Ірпеня, Кривого Рогу та мого рідного Дніпра… Хочеться сказати їм: “Честь та слава вашим хозяйновитим рукам, дорогі наші землячки! ” Ми запросили всіх цих українок на “Восьмі дні української культури у Кошице” до Центрального парку – у якості почесних гостей. За – слу-жи – ли!

24 вересня

Субота, Словаччина, Міжнародний фестиваль “Восьмі дні України у Кошице “…  Дуже атмосферно… Територія Культур парку в історичному центрі Кошице – це, одночасно, і концертний майданчик, і оаза дитячих атракціонів, і національний ресторан під відкритим небом… Пригощаємося традиційними українцями стравами, співаємо, малюємо, спілкуємося та відпочиваємо… Ми – одна велика дружня родина, у якій словаки без перекладачів розуміють українців, а наші співвітчизники – словаків…

               

Три дні – три надзвичайно цікаві міжнародні персональні виставки + одна колективна… І всі арт-прем’єри – на чотирьох престижних локаціях. І – море людей, які завітали на всі ці супер цікаві вернісажі, аби помилуватися справжнім українським образотворчим Мистецтвом! Оце так результат! Погодьтеся, не всім таке по силам… А ось засновники та організатори “Восьмих днів України у Кошице “, мої старі добрі друзі Eduard Buraš та Natalia Alexsandrova, поставили перед собою амбітну ціль і досягли її. Адже вони – професіонали. Щойно у міській частині словацького Кошице – Захід відбулося відкриття персональної виставки талановитої художниці із Ужгорода Вікторії Кузьми.

          

Ця виставка називається “Медитація на склі”. Хочу сказати цій мисткині лише одне-єдинне слово: “Браво! ” Дуже потужний живопис. Роботи виконані у неповторній авторській техніці. Публіку, яка прийшла на вернісаж пані Вікторії, неможливо було відірвати від цих потужних картин… Арт-прем”єру (разом із паном Едуардом Бурашем) урочисто відкрив староста міської частини Кошице – Захід пан Marchel Vrchota. Він сказав, що Мистецтво такого рівня єднає наші народи. Ну, а я, як співзасновник та організатор Міжнародного арт-проєкту “Повертайся живим”, запропонував талановитій ужгородській мисткині разом із її чоловіком, Народним художником України Борисом Кузьмою приєднатися до нашого об”єднання патріотично налаштованих творчих людей. Мою пропозицію подружжя сприйняли позитивно. Отож, маємо ще два боєздатних бангети, разом із якими й надалі триматимемо Мистецький фронт. До повної та остаточної Перемоги над ворогами України, які рівно сім місяців тому вирішили розв’язати війну проти волелюбного українською народу. Але їм не вдасться нас перемогти. Ми – із допомогою ЄС – не дамо підступним ординцям жодного шансу…

       

По завершенню урочистого відкриття виставки Вікторії Кузьми “Медитація на склі”  гостей запросили на концерт відомого пісенного колективу із Братіслави на чолі із Мартою Каконі. Ці талановиті виконавці вже не вперше виступають в рамках “Днів України у Кошице “. Ось і цього разу нам пощастило послухати чудові українські пісні у їхньому виконанні. А кульмінацією концерту стала пісня “Чуєш, брате мій?…” на слова Тараса Шевченка. Її подарувала глядачам одна із найвідоміших співачок Словаччини, неперевершена Сашка Мікушова.

25 вересня

До головного спортивного змагання “Восьмих днів України у Кошице” залишається близько години… Усі ветерани Збройних сил України бігтимуть “Ветеранську милю” за своїх бойових побратимів, які втратили життя, звільняючи нашу Батьківщину від рашистської нечисті…

На старт… Увага… Побігли! У Центральному парку словацького міста Кошице розпочався Міжнародний спортивний марафон “Ветеранська миля”, у якому – на запрошення Eduard Buraš та Natalia Alexsandrova ,взяли участь 16 ветеранів Збройних сил України. Всі вони – учасники російсько-української війни, всі мають важкі поранення, всі стали інвалідами… У декого із цих героїчних молодих чоловіків лікарі ампутували і руки, і ноги…

                 

Але всі наші героїчні хлопці та дівчата вийшли на старт змагань – на рівних разом із іншими участниками марафону. І вс вониі досягли фінішу! Згідно із умовами “Ветеранської милі”, ветеранам ЗСУ можна було б пробігти лише одне коло асфальтованими доріжками Центрального парку. І медаль, як мовиться, була б у кишені… Але наші славні вояки подолали три (!!!) кола – щоби все було по-чесному… Солдати та офіцери ЗСУ не нарікають на свою долю. Також вони не звикли, аби їх жаліли… Живуть по совісті, все роблять самотужки, без “поправки” на інвалідність. Тому – на рівні із іншими учасниками престижних міжнародних змагань – бігли свою “Ветеранську милю” із прицілом на Перемогу…

           

І всі наші бойові хлопці та дівчата, перетнувши фінішну стрічку, отримали нагороди із рук Едуарда Бураша, Наталії Алкесандрової та пріматора (мера) міста Кошице Ярослава Полячека. До речі, він вже не вперше вітав українських військових на братній словацькій землі… Разом із медалями українські герої отримали на згадку про перебування у Словаччині ще й по серцю – як знак поваги та любові до кожного із них. Адже ми щиро пишаємося нашими героїчними воїнами – визволителями і щиро любимо кожного. Чесно зізнаюся: особисто я не брав участі у міжнародному марафоні “Ветеранська миля – 2022”, оскільки ще три дні тому “підхопив ” у відрядженні ангіну… Висока температура… Горло болить…

             

Але медаль дісталося і мені – як і іншим представникам словацьких та українських засобів масової інформації, які висвітлювати марафон. Отож, відтепер маю у своїй колекції нагород вже дві (!!!) медалі найвищої проби за участь у висвітленні “Ветеранської милі ” – за 2021та 2022 роки… На цьому досягненні вирішив не зупинятися – не такий у  мене характер, ви мене добре знаєте…  Сподіваюся, що і в наступному році також приїду на нові спортивні змагання в рамках міжнародного фестивалю “Дні України у Кошице – 2023”. Свого девізу по життю змінювати не збираюся: “Боротися, шукати, знайти – і не здаватися! ”

26 вересня

Добрий ранок, нескорені! Сьогодні – 215 (!!!) день безкомпромісної боротьби волелюбного українського народу проти рашистських загарбників… Дякую, дівчата, що ви є! Дякую, що б’єте своїми тендітними жіночими руками у дзвони нашої Пам’яті. Адже злочини, які коять на території України кремлівські орки, ні забувати, ні пробачати не можна! Ніколи… Під час проведення спортивних змагань “Ветеранська миля” мені поталанило познайомитися із чудовими співвітчизницями. Svitlana Peshterianu та Наталія Міцьо живуть і працюють у Словаччині.

       

З перших днів війни вони – разом зі своїми однодумцями – заснували безстрокову акцію пам’яті “Янголи України “. Мета акції – вшанувати пам’ять маленьких янголів – дітей, котрі загинули внаслідок російської агресії на теренах нашої держави, та нагадати усьому світові, що кривава війна, яку розв’язав путін разом із його зазомбованими генералами, коштує тисяч життів ні в чому не винних мирних людей. В тому числі – й життів українських хлопчиків та дівчаток… Однодумці Світлани та Наталії своїми руками сплели красивих жовто-блакитних янголів – стільки скільки маленьких українців загинуло на цій страшній війні…

         

Згідно із офіційною статистикою, починаючи із 24 лютого, рашистські нелюди вбили 382 українських дитини… Хоча ця цифра може бути ще більш страшною… Вся правда про злодіяння орків на території України відкриється лише після повної та остаточної Перемоги ЗСУ над цими підлими мародерами та вбивцями…. Дякуємо вам, шановні організатори акції пам’яті “Янголи України “, за вашу самовіддану волонтерську роботу в ім’я Перемоги! Шукаємо нових друзів та партнерів для українських бізнесменів, політиків, громадських діячів, художників та журналістів у Словаччині і знаходимо їх на Міжнародному форумі “Восьмі дні України у Кошице “! Вранці у приміщенні Культур парку цього гостинного міста розпочався “Словацько-Український безпековий форум/СУФ 2022”. Цей Міжнародний економічний захід організували Асоціація міст та муніципалітетів Словаччини та асоціація FEMAN.

         

Тема дискусії – “День самоврядування Словаччини та України”. Слухаємо, аналізуємо, робимо висновки, вибудовуємо неформальні партнерські за’язки… І головне – шукаємо відповідь на запитання: як, об’єднавши спільні зусилля Словаччини та України, аби найшвидше перемогти путінську орду і почати відбудовувати мирне життя на території нашої вільної та незалежної Батьківщини?

27 вересня

“Ми з вами, дорогі друзі, – до остаточної і беззаперечної Перемоги України у війні, яку 24 лютого 2022 року підступно роз’язала рф на чолі із путіним та його найближчим оточенням! І ми з вами – після війни, коли мільйонам ваших співвітчизників знадобиться дієва допомога у відбудові української економіки”, – ось лейтмотив виступів словацьких політиків, дипломатів та бізнесменів з високої трибуни Міжнародного форуму “Восьмі дні України у Кошице “.

     

Сьогодні – другий день роботи цього авторитетного міжнародного зібрання. У “Словацько-Українському безпековому форумі/СУФ 2022” беруть участь представники Асоціації міст та муніципалітетів Словаччини та асоціації FEMAN, очільники 6 областей нашої держави, а також Надзвичайний та Повноважний Посол Словацької Республіки в Україні Marek Šafin та пріматор (мер) міста Кошице Ярослав Полячек. Яскравим фінальним акордом “Восьмих днів України у Кошице ” став виступ добре відомого у всій Європі хору “Карпати ” на сцені Старої ратуші цього древнього словацького міста. Із перших днів війни Кошице прихистило близько 80 000 вимушених переселенців із України. Почали свій потужний виступ артисти із пісні “Молитва за Україну “, а завершили геніальним музичним твором на слова Тараса Шевченка “Реве та стогне Дніпр широкий…” Злива аплодисментів… Сльози на очах… У душі – щира гордість за українську музичну Культуру…

         

Між першою та другою частинами урочистого концерту керівник Асоціації FEMAN, засновик “Днів України у Кошице” Едуард Бураш разом із Надзвичайним та Повноважним Послом Словацької Республіки в Україні Marek Šafin вручили кращим волонтерам Кощицького краю почесні грамоти – за їхню безкорисливу допомогу нашій Батьківщині під час війни. Серед нагороджених – відомі словацькі політики, меценати, керівники районів міста, очільники благодійних організацій і просто водії вантажівок, які збирали гуманітарну допомогу від жителів Кошице, пакувати її, аби потім оперативно відтранспортувати вантажі в Україну…

         

І так – щодня… І так – до сьогодні… Дякуємо вам, наші дорогі словацькі друзі, що не залишили український народ сам на сам у боротьбі із підступною московською ордою… Ми ніколи не забудемо про цей прояв справжньої людяності, гуманізму та доброти… “Один раз добром зігріте серце вік не охолоне, ” – кажуть у нашому народі. І ми вкотре переконалися у справедливості цих святих слів на прикладі воістину братнього ставлення словацького народу до України та українців…

 

           

І трохи готичної краси у вечірню стрічку Фейсбуку! Осінь. Словаччина. Кошице. Надвечір’я. Ностальгія… Пам’ять про “Восьмі дні України у Кошице” житиме у моєму серці завжди… Дякую, дорогі мої друзі Eduard Buraš та Natalia Alexsandrova , за ці сім днів перепочинку під час війни! Це було мені дуже-дуже потрібно… Аби набратися сил та енергії – для подальшої боротьби із ворогами України на фронті Духовності та Культури… Дякуємо за гостинність, братній словацький народе! Дякуємо за міцну руку дружби, прекрасне місто Кошице! Разом ми – сила! Вперед – до Перемоги! І – до нової зустрічі вже на «Дев”ятих Днях України у Кошице» восени 2023 року…

Сергій Комісаров, шеф-редактор Міжнародного інформаційного агентства УКРПРЕС-ІНФО, арт-менерджер,  співзасновник Міжнародного арт-проєкту “ПОВЕРТАЙСЯ ЖИВИМ!”

Фото – автора 

#Україна #Словаччина #ЯлюблюУкраїну #ЯлюблюСловаччину #Київ #Kosice #Кошице #Повертайсяживим #ВиставкаПовертайсяЖивим #Арт_проєктПовертайсяживим #ЯлюблюКиїв #Мистецькахвиля+ #НСХУ #ЗСУ #Перемога #ВосьмідніУкраїнивКошице #Словаччина #спортивнізмаганняветеранівЗСУ #EduardBuras #СергійКомісаров #Feman #марафонВетеранськамиляуКошице #хронікивійни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я