18 лютого в Національному музеї “Київська картинна галерея” відкриася персональна виставка “У просвіті буття” знаного українського живописця, графіка, скульптора та автора інсталяцій Миколи Журавля.
Проєкт презентує нову серію робіт митця (левкас, живопис), що візуалізує авторську
систему реконструкції простору, сповнену лірико-філософськими рефлексіями.
Микола Журавель майстерно поєднує майже непоєднуване: стародавню традицію
левкасу (крейдяна ґрунтовка, яку в минулому використовували переважно в іконописі)
та новітні матеріали. Мистецький світ художника теж сповнений суперечностей: одне
полотно може передавати агресію та біль, але водночас випромінювати людяність та
надію.
Ось що про знайомство з цією технікою каже сам митець: «З технікою левкасу я
познайомився й почав займатись нею під час роботи над іконописом ще в
Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури. І щойно я
доторкнувся до цієї техніки, з перших хвилин я отримав великий вплив натхнення й
можливостей в подальшій реалізації її у своїх творчих роботах та проєктах.
Використання цієї техніки починається з древніх часів дохристиянського періоду — 4-
5 тис. років тому в культурі Єгипту в таких артефактах як дерев’яні саркофаги,
покриті левкасом, інкрустовані дорогоцінним камінням та золотом. Пізніше це
з’явилося у візантійській і середньовічній іконі.
У якийсь момент я зрозумів, що пластичність і фактурність левкасної техніки
можуть бути дуже гармонійно вбудовані в сучасне мистецтво й поєднуватись із
запитами й тенденціями нашого часу».
Останніми роками майстер багато часу приділяє “мистецтву довкілля” — творчому
пошуку та мистецькому діалогу з природними та природно-історичними територіями у
форматі акцій, об’єктів, перформансів. Робота виставки триватиме до 6 березня.
