Міжнародна конференція «Без права повернення…»

0
10
Вісімдесят років минуло відтоді, а їм це і досі болить… «Їм» – кому саме? Відповідаємо : йдеться про сотні тисяч етнічних німців України (її німецької частини населення) та інших республік колишнього СРСР, які потрапили під каток насильницької депортації із віками «насиджених» місць, де їм волею Долі судилося народитися,  жити і працювати для суспільного блага… П”ята графа у паспорті – це вирок…

     

Два дні у Київі тривала робота Міжнародної наукової конференції «Без права повернення…», присвяченої 80-річчю депортації етнічних німців у віддалені райони Радянського Союзу. Конференцію організували та провели ДУ «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України», Київ,Геттінгенський  дослідницький центр, Геттінген (ФРН), Рада німців України, Київ, ГО «Міжнародне товариство німців України-Відергебурт», Київ.

       

«Історія німців України: здобутки і втрати», «Законодавче забезпечення репресій проти німецького населення Російської імперії  у 1914 – 1917 рр.», «Депортація німців України в 1941-1946 рр. (за архівними матеріалами та спогадами очевидців)», «Правова кваліфікація депортації етнічних груп з України в радянський період», «Сталінська репресивна політика по відношенню до радянських німців на Україні» – ось далеко не повний перелік тем, які потрапили у фокус уваги учасників цієї важливої міжнародної події.

     

До теми: Загальновідомою і цілком слушною є теза про те, що з плином часу заліковуються найболючіші травми. Проте це важко стверджувати у відношенні депортованих народів колишнього СРСР. Цього року виповнилося не лише 80 років від нападу гітлерівської Німеччини на Радянський Союз, але й така ж історична відстань від початку насильницької депортації етнічних німців України (її німецької частини населення) та інших республік на Схід до Сибіру та інші віддалені регіони.

             

Найвищими органами державної влади були прийняті відповідні рішення та превентивні заходи і визначено широкий простір діяльності репресивним та каральним органам. Тим самим було здійснено злочин проти співгромадян німецької національності, яких огульно звинувачували як у початковий період німецько-радянського протиборства, так і з розмахом наступного перебігу подій Другої світової війни.

Сповідуючи такий концептуальний підхід, розробники програми і співорганізатори Міжнародної конференції «Без права повернення…», поставили за мету з’ясувати злочину діяльність як в ході насильницької депортації, так і завдяки розкриттю відповідних рішень та заборони на довгі повоєнні роки повернення депортованим українським етнічним німцям до рідних осель. Тим самим величезна несправедливість продовжувалася доволі протяжний час і на довгі роки ятрила невгамовну біль кільком поколінням цього працьовитого, талановитого і лояльного до режиму народу.

           

В центрі уваги конференції – питання насильницької депортації (етнічних німців УРСР) громадян німецької національності, що відбулася на підставі цілком таємних, засекречених на довгі роки постанов Державного комітету оборони СРСР, у серпні 1941 року з Криму, у вересні 1941 року із Запорізької, Сталінської, Ворошиловградської та інших областей у віддалені райони Радянського Союзу. Учасники конференції проаналізовали умови і наслідки насильницької депортації, правовий статус та реальне становище німців у трудових таборах, трудармійців мобілізованих на роботу до таборів НКВС, на лісорозробки, будівництво заводів та доріг, а також використання на примусових роботах інших категорій депортованих.

         

На засіданнях конференції також були проаналізовані довгий і обтяжливий шлях та непомірні труднощі, що були пов’язані з відновленням німецького етносу та історичної справедливості у період існування СРСР та у сучасну добу сходження незалежної України.

     

Учасники та гості Міжнародної конференції і широка наукова громадськість мали змогу познайомитися із тематичною виставкою з історії та сучасного становища німців України, а також держав-наступниць колишнього Радянського Союзу. Протягом роботи конференції відбулися он-лайн включення і виступи доповідачів із ФРН, Азербайджану та українських міст. Всього в рамках заходу (разом із дипломатами) виступили понад 30 науковців.

Сергій Комісаров, шеф-редактор Інформаційного агентства УКРПРЕС-ІНФО
Фото автора

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я