Вернісаж українського художника Павла Шарка «Між минулим та сучасним»

       

Перший – молодого перспективного українського художника Тараса Бойченка, а другий – представника старшого покоління відомих і шанованих українських митців – Павла Шарка, із яким ми буквально ще чотири дні тому разом працювали пліч-о-пліч на Міжнародному пленері – симпозіумі «Очаків – 2021» на березі Чорного моря… Виставка Тараса Бойченка – про неї я більш грунтовно розповім завтра – називається «Стежками рідної країни». А ось вернісаж мого бойового побратима по безмежному цеху сучасного образотворчого Мистецтва Павла Шарка має назву «Між минулим та сучасним».

         

Підготовка до цього арт – заходу відбувалася практично у мене на очах. Перебуваючи у Очакові, Павло Якович постійно телефонував до ЦБХ у Києві: «Ну, що шановні друзі, як там наші справи? Чи всі картини завезли? Як розмістили мої роботи у виставкових залах? Як виглядає експозиція в цілому?…» Запитання, запитання, запитання… І – паралельно із підготовкою до чергової персональної виставки – напружена і плідна робота на пленері, на якому разом із нами творили ще тридцять талановитих українських і азербайджанських живописців. І практично всі вони сьогодні прийшли на вернісаж мого друга…

     

Ще кілька слів про наш незабутній пленер : разом із Павлом Яковичем ми жили у одному номері санаторію «Очаків», тому я як ніхто інший із колег – художників був постійно у курсі всіх нюансів підготовки до нового творчого звіту мого друга і колеги… І ось – велика прем”єра Павла Шарка у двох великих виставкових залах ЦБХ! Все, що ми побачили на відкритті його виставки, як на мене, перевершило найсміливіші очікування наших спільних колег і друзів : більше шістдесяти картин! Та ще якої якості!

На вернісаж до Павла Яковича Шарка цього осіннього вечора завітала сила – силенна наших спільних друзів і однодумців. Зрозуміло, більшість із них – кияни. Але дехто із присутніх – відклавши всі життєві нагальні плани, як мовиться, « на потім» – приїхали до столиці із інших міст. Найбільшою несподіванкою для Павла Яковича і всіх присутніх став приїзд до Києва організаторів Міжнародного пленеру – симпозіуму «Очаків-2021», відомих одеських підприємців і галеристів Валерія Махіна та Алли Желєвої. Вони приєдналися до нашого гурту у самий розпал виступів – досить ефектно і несподівано. Привітали Шарка, виступили із зворушливими і щирими промовами, згадали про наш незабутній пленер і накреслили перспективу подальшої роботи на спільній мистецькій ниві…

«Я щасливий, що художники такого рівня, як Павло Якович Шарко, брали участь у Міжнародному пленері – симпозіумі «Очаків – 2021», – сказав бізнесмен і галерист Валерій Махін. – Не приїхати сьогодні із Одеси до столиці з моєю дружиною просто не могли : Павло Якович – майстер, справжній професіонал, якого ми полюбили щиро і від усієї душі, як мовиться, як мовиться, із першого погляду… Ба більше : ми були просто приголомшені якістю і кількістю робіт, які цей талановитий художник встиг створити на пленері у Очакові.   

Але сьогодні ці картини на виставці «Між минулим та сучасним» шанувальники сучасного образотворчого Мистецтва не побачили – вони будуть представлені на ще одному вернісажі, підготовка до якого вже розпочалася. А роботи, які автор виставив на суд людський і Божий нині, нам, як галеристам, дуже імпонують своєю неповторністю і колоритом. У Павла Шарка досить своєрідний погляд на навколишнє життя. Саме це змушує глядачів зупинятися біля кожної із його робіт, занурюватися у феєричний світ його Творчості. Разом із Аллою Желєвою щиро дякуємо Долі, що вона подарувала шанс зустрітися, спілкуватися і співробітничати із цією по-справжньому талановитою і мудрою Людиною на пленері у Очакові. Він – майстер Живопису.

   

Ось чому ми таки-знайшли час і можливість приїхати із Одеси до столиці на відкриття виставки «Між минулим та сучасним» у стінах Центрального будинку художника. Відкрию невеличкий секрет : практично сьогодні ми починаємо формувати новий пленер, який відбудеться на півдні України вже наступного року. І будемо щасливі, якщо художник Павло Якович Шарко погодиться взяти у ньому участь».

Як кураторові Міжнародного пленеру – симпозіуму «Очаків – 2021», особисто мені дуже приємно чути такі хороші слова на адресу нашого спільного друга. Що ж, вітаю вас, шановний Павло Яковичу, із підкоренням чергової творчої висоти і закликаю Вас і наших спільних друзів – художників : пані і панове, ще не час спочивати на лаврах! Попереду у нашого арт-об”єднання професійних митців – нові, не менш цікаві і не менш амбітні мистецькі заходи. Тому, «розмагнічуватися» не будемо. Не той у нас характер. Завдання митців – завжди бути у формі!