Covid-19 не відступає… Це лякає. Це бентежить. Це не дає жити у нормальному режимі. Отож, варто й надалі проводити посилену дезінфекцію… мозку наших співгромадян силами працівників Культури і Мистецтва. На жаль, із поставленим на початку року завданням «людям у білих халатах» самотужки аж ніяк не впоратися. Ми це бачимо. І співчуваємо медикам. А ще – по мірі сил своїх – намагаємося їм допомогти.
Нова масована атака на коронавірус і всі жахи навколо нього відбулася у стінах «Музейно-виставкового центру сучасного мистецтва» Музею історії Києва. Тут представлено масштабний міжнародний мистецький проєкт «ОДНОГО ДНЯ ПІСЛЯ…» (майбутнє очима митців). Він триватиме з 4-го вересня по 8-е листопада. Як на мене, це одна із найкращих мистецьких прем”єр поточного року в Україні, коли всім нам у режимі «нон-стоп» доводиться практично щодня виходити на боротьбу із підступною хворобою, завезеною до нашого спільного дому із далекого Китаю…
Я майже годину детально вивчав анотації, які «розшифровують» глибинний зміст картин сучасних художників, що й самі вирішили «поборотися» із коронавірусом образотворчими засобами Мистецтва. Ось одна із цитат, яка належить нашому сучаснику – російському письменнику, актору, художнику, філософу, авторові більш ніж 60 000 афоризмів Аркадію ДавидОвичу (справжнє ім”я – Адольф Пилипович Фрейдберг).
Опинившись у вирі пандемії, він подумав-подумав і сказав : «Поки живемо майбутнім, воно в нас є». Як на мене, є сенс замислитися над цим крилатим висловом кожному із нас. В тому числі, й сучасним живописцям, графікам і скульпторам! «ДОСИТЬ СКІГЛІТІ!..» Тут Микола Янович був правий… Працювати треба, шановні друзі – митці. І – за будь – яких життєвих обставин – не падати духом. Так і лише так ми силою Мистецтва зможемо підняти бойовий дух громади, яку – будемо чесними – ця вакханалія із коронавірусом вже просто дістала. «Борітеся – поборете!»
Довідково про мистецький проєкт «ОДНОГО ДНЯ ПІСЛЯ…» :
На початку цього року ми стикнулись з реальністю, яка здавалась можливою лише в апокаліптичних фільмах чи футуристичних романах. Ми усвідомили, що є беззахисними перед загрозами, здатними знищити нас як вид на Землі в одну мить. Жахаючись сумної статистики, ми намагались розібратися у ситуації, а коли розуміли, що запитань більше, ніж відповідей – ховалися в обмежених площах своїх осель від страху, невідомості та невизначеності. Ми нарешті збагнули, що не все можемо контролювати, що нам слід пригальмувати, змінити усталений ритм життя, звички, мислення, та подумати про інше – про майбутнє та наші цінності.
Період самоізоляції став найкращим часом для творчих рефлексій, адже митці надзвичайно чутливі до усього, що відбувається довкола. Вони дуже тонко відчувають болі та страхи суспільства, миттєво реагують на зміни, а іноді навіть можуть передбачити їх. Усвідомлюючи це, у квітні цього року Музей історії Києва запропонував митцям поміркувати над майбутнім світу в умовах шаленого розвитку технологій, криз світової економіки, пандемій та незворотних змін клімату на планеті.
Що ж чекатиме на нас далі? Космотуризм, контроль над погодою, фізичне безсмертя, дружба з роботами чи повстання машин…? Відповіді на ці та інші питання спробували дати митці різних напрямів сучасного мистецтва з України, Болгарії, Литви, Нідерландів, Німеччини, Ізраїлю та Лівану. Для участі у конкурсному відборі Музей історії Києва отримав 252 заявки та понад 660 робіт, з яких відбіркова комісія обрала 212. Але й цієї кількості виявилося забагато для одночасного експонування. Тому ми вирішили не скорочувати кількість робіт, а розділити виставку на 3 тематичні розділи, щоб показати якомога більше якісного мистецтва.
Отже, проєкт «Одного для після…» складатиметься з 3-х тематичних частин і проводитиметься у 3 етапи:
Частина 1. «Людство. Одного дня після…» – 04.09-29.09. 2020;
Частина 2. «Природа. Одного дня після…» – 01.10-18.10.2020;
Частина 3. «Всесвіт. Одного дня після…» – 22.10-08.11.2020.
Кожна тематична частина – концентрація найрізноманітніших стилів, жанрів, технік та бачень. Хтось із митців зобразив невіддалене посткарантинне майбутнє (фактично сьогодення), хтось спробував зазирнути далі. Очевидно одне: метаморфози невідворотні, світ і ми будемо змінюватися. А разом із цим зміниться і мистецтво, адже воно – невід’ємна частина нашого життя.
Варто зазначити, що роботи були створені авторами спеціально для цього проєкту, не презентувалися та не експонувалися раніше в рамках інших виставок. Ми також спробували уявити, як би могла виглядати ця виставка в Музеї історії Києва сто років потому – у 2120 році, скажімо, в рамках виставки «Усе не так або фантазії про майбутнє наших предків» з колекції Музею.
Розробити та втілити цю ідею зголосилася компанія «Lookinar», що займається створенням VR-туру проєкту. На думку Ваге Мелікяна – засновника компанії та мецената проєкту «Одного дня після…», – «Лише мистецтво здивує земні та неземні цивілізації майбутнього».
Отже, запрошуємо на масштабний, змістовний, мистецько-філософський проєкт про майбутнє та спонукаємо до роздумів, у якому світі, суспільстві, з якою екологією, цінностями, обмеженнями та можливостями ми хотіли б жити в майбутньому!
Сергій Комісаров, шеф – редактор інформаційного агентства УКРПРЕС-ІНФО
#ОДНОГОДНЯПІСЛЯ… #МузейісторіїКиєва #Людство_Одногодняпісля… #Природа_Одногодняпісля… #Всесвіт_Одногодняпісля… #СергійКомісаров #УКРПРЕС_ІНФО #Сучаснемистецтво
