«Горіла сосна, палала…» Дякувати Богові, цього разу дівчина під нею не стояла, але наслідки «горіння сосни» для України – більш ніж драматичні. Адже йдеться про колосальну за масштабами Європи пожежу у зоні ЧАЕС. Протягом тижня, що минув, тут згоріло 13 покинутих cіл у Зоні відчуження, знищено у вогні десятки тисяч гектарів лісу, унікальну флору та фауну (чимало червонокнижних видів), втрачено близько 30% унікальних артефактів Зони, які були об’єктами туристичного показу.
У далеких від нас 1986 – 1988 роках, як кореспондент УТ-1, а дещо пізніше – як спецкор газети «Трибуна енергетика» я працював у 30-ти кілометровій зоні навколо атомної електростанції і ще тоді досить непогано вивчив її топоніміку. Те, що я бачив нині на світлинах і у відео репортажах із епіцентру пожежі, змушувало стискатися серце : ну, як же так можна було вчинити!
Горить село за селом, палають десятки гектарів лісу, гине все живе у безжалісному полум”ї… Через тупість одного (вибачайте, іншого слова і не підбереш) ідіота, який СВІДОМО підпалив траву на околиці лісу, у вогні корчилися в передсмертних конвульсіях тисячі їжаків, зайців, лисиць, кабанів, косуль, лосів та диких коней …
Над гніздами, у яких вже були відкладені яєчка, били крилами десятки тисяч пернатих… Вони вже ніколи не побачать своїх діточок… Жахлива картина, що й казати. І все – через дурість одного дикуна із сірниками в руках, якому за цю диверсію «світить» аж… 5 років ув”язнення! А може й не світить? Адже українська Феміда “найчесніша” і “найсправедливіша” у Світі… Дивина та й годі, що тут ще можна сказати? Ну, а нам, жителям Київщини і Чернігівщини треба низько вклонитися пожежникам і лісникам, які у цілодобовому режимі приборкували вогонь – його кожного дня (як навмисно!) роздмухували потужні весняні вітри над радіоактивними лісами і полями…
Пожежники, лісники, медики, представники природоохоронних організацій, добровольці – ось справжні герої, які (вже вкотре!) врятували Україну від масштабної екологічної катастрофи! Та й братам – білорусам допомогли наші герої, аби вогонь не спалив і їхні села. Особисто мені саме їм хочеться вигукнути «Слава героям!» Бо вони – справжні, вони не злякалися, вони перемогли…
Ну, а ще мені хочеться подякувати небові за несподіваний, але такий довгоочікуваний дощ, який допоміг скрутити шию підступній і безжальній пожежі… І на завершення – кілька цифр : 145 млн. грн. уряд України виділяє на ліквідацію наслідків пожеж у Чорнобильській зоні. А ці гроші, погодьтеся, могли б піти на приборкання пандемії коронавірусу… Ну, і друга цифра : аби хоча б частково відродити світ флори і фауни на згарищі Чорнобиля – 2 потрібно щонайменше 20 років. Ось така біда, друзі. То ж пильнуймо : літо – 2020 за оцінками синоптиків обіцяє бути дуже спекотним.
І кожен недопалок сигарети, кожен необережно кинутий під ноги сірник, кожне багаття у лісі чи в полі, може «здетонувати» нову, не менш масштабну, пожежу… І що тоді? Чорнобиль-3? А взагалі у 30-ти кілометровій зоні ЧАЕС вже давно треба навести порядок. Позаяк нині вона схожа на “прохідний двір”, куди (через дірки у загорожі) щомісяця потрапляють і сталкери, і неорганізовані туристи, і просто мародери, які ще й досі щось шукають на закинутих дворищах мертвих сіл…
Так, за цією неорганізованою братією «полюють» правоохоронці, а впіймавши – накладають штрафи. Тільки порушники спокою 30-ти кілометрової зони ЧАЄС в момент затримання сміються правоохоронцям в очі : штрафи та адмінпорушення за відвідання цієї території – просто кумедні. Отож, аби не було нових пожеж, треба поставити шлагбаум на шляху порушників. І це треба зробити терміново! Щоб знову не кусати ліктів, коли над лісами Зони відчуження знову запалає небо…
PS : Ось як, на мою думку, виглядають дикуни – невігласи, які підплюють ліси і траву у 30-ти кілометровій зоні ЧАЕС… Як вони живуть і в ім”я чого роблять зло мільйонам жителів всієї України – нормальні люди ніколи не зрозуміють…
Сергій Комісаров, шеф-редактор УКРПРЕС-ІНФО, учасник ліквідації наслідків аварії у зоні ЧАЕС у 1986 році
#Чорнобиль #ПожежаузоніЧАЕС #Підпалилісу #екологічнакатастрофавУкраїні #димнадКиєвом
