Леся Тищенко вчить – як Україну любить! Або – Мистецтво допомагає тяжко хворим українським фронтовикам… Напередодні Дня українського козацтва, Дня Захисника України і свята Покрови Пресвятої Богородиці у Київському міському клінічному госпіталі ветеранів війни відкрилася 60-та (ювілейна) виставка самобутньої української художниці Лесі Тищенко, присвячена подіям на Сході України.
Так вже сталося, що Леся Миколаївна, яка десятки разів разом зі своїми картинами була на передовій у Луганській та Донецькій областях, нині й сама лікується у цьому військовому шпиталі. Трохи здоров”я підводить… Адже поїздки на передову у зоні АТО – це вам не прогулянки на Мальдіви або Сейшели, які могли дозволяти собі (разом із домочадцями) колишні «очільники» наших Збройних Сил… От і доводиться миткині покращувати стан здоров”я разом із нашими фронтовиками у військовому шпиталі.
Багатьох із цих героїчних хлопців Леся Миколаївна бачила й раніше – на передовій, у окопах і бліндажах. Дехто з них добре знає художницю – адже бачили її (і не раз) у шаленому вирі військових подій. А коли зустріли серед пацієнтів шпиталю і дізналися, що вона тут і сама лікується, то запропонували : «Може виставку для нас організуєте? Аби підняти бойовий дух поранених солдатів і офіцерів?»
Двічі перепитувати Лесю Тищенко не потрібно. Вона одразу ж звернулася до головного лікаря Київського міського клінічного госпіталя ветеранів війни Віктора Івановича Олійника із пропозицією – запитанням : « Чи можу я організувати і провести для учасників Великої Вітчизняної війни, воїнів – афганців і учасників бойових дій у зоні АТО свою персональну виставку?» Віктор Іванович відповів коротко, по-військовому : «Я – тільки обома руками за! Не баріться. Починайте!»
І миткиня розпочала підготовку до свого чергового вернісажу у досить несподіваному місці… Разом із друзями ми привезли частину робіт її пересувної виставки, присвяченої подіям на Донбасі, із домівки до шпиталю. Розвісили картини у актовому залі. І напередодні святкового концерту, присвяченого потрійному святу українських захисників, в урочистій атмосфері відкрили ювілейну виставку. Відбулося це під зливу аплодисментів воїнів, які прийшли на вернісаж. Хтось – власними ногами, а дехто – на милицях. А кількох пацієнтів шпиталю бойові побратими привозили у гості до пані Леся й на інвалідних візках…
Очі хлопців, які споглядали ці дивовижні картини, наповнювалися сльозами. Бо все, що зобразила Леся Тищенко, їм добре знайоме. Адже вони й самі пройшли крізь горнило війни. Знають про її «нежіноче обличчя» не з переможних реляцій колишніх «очільників» нашого війська. Ці сильні духом солдати і офіцери «перевірили» війну на Донбасі власним життям… Так само не забули, що таке війна, й воїни-афганці, й учасники Великої Вітчизняної… Тому фронтовики одразу трьох поколінь щиро вклонилися Лесі Миколаївні, яка виступила зі сцени із щирим зверненням до кожного із них.
Вона сказала так : «Нічого-нічого, соколи мої дорогенькі, ось незабаром я одужаю і тоді – знову на фронт! Аби на передовій, як і останні чотири роки поспіль, піднімати бойовий дух нашого славного воїнства… Щиро вірю, що моє мистецтво потрібне захисникам України. Та й вони мені самі про це постійно говорять. Отож, і далі допомагатиму – чим зможу – нашим славним хлопцям і дівчатам, які нині обороняють мир і спокій громадян усієї України, воюючи на тимчасово окупованих територіях Донеччини і Луганщини. Саме заради цих солдатів і офіцерів я щоранку стаю за мольберт і малюю, малюю, малюю… Аби назавжди закарбувати у моїх картинах правду про цю страшну війну».
#ЛесяТищенко #виставкаЛесіТищенко #Деньукраїнськогокозацтва
#ДеньЗахисникаУкраїни #святоПокровиПресвятоїБогородиці
#Київськийміськийклінічнийгоспітальветераніввійни
#СергійКомісаров
Сергій Комісаров, шеф-редактор інформаційного агентства УКРПРЕС-ІНФО
