Автоматизація без жалю: як прямий доступ податкової до даних прикордонників змінює правила гри для бізнесу та громадян
Як передають ЗМІ, Державна податкова служба України (ДПС) та Державна прикордонна служба (ДПСУ) офіційно скріпили підписами протокол, який остаточно ліквідував один із найповільніших бюрократичних бар’єрів фіскального контролю. Відтепер між відомствами діє автоматизований цифровий інформаційний обмін.
Замість паперових запитів, що опрацьовувалися прикордонниками вручну тижнями, податківці отримали можливість формувати електронний запит і за кілька секунд отримувати точні дані про перетин кордону конкретною особою чи транспортним засобом. «Укрпрес-інфо» розбиралися в нюансах теми.
Законодавчий підтекст: що змінюється для фінансів та бізнесу?
Тим часом керівництво ДПС запевняє: мова йде не про «суцільне стеження», а про швидкий та аргументований інструмент боротьби з тіньовим сектором. Проте для українського бізнесу та громадян, які опинилися між кількома юрисдикціями, це означає настання нової фіскальної реальності.
Нововведення не розширює формальних повноважень ДПС, але докорінно змінює ефективність застосування вже існуючих норм Податкового кодексу України. Подивимось на основні моменти, які визначатимуть правила гри .
- Визначення податкового резидентства та пастка «183 днів»
Головний критерій українського (як і більшості світових) податкового законодавства для визначення фізичної особи податковим резидентом – це перебування в країні понад 183 дні протягом календарного року.
- Раніше: Мільйони українців, які виїхали за кордон після 2022 року, залишалися в «сірій зоні». Податкова не мала ресурсів перевіряти фактичну присутність кожного.
- Тепер: ДПС бачить точний хронометраж перебування громадян в Україні з точністю до хвилини. Це дозволить фіскалам не лише пред’являти вимоги щодо декларування закордонних доходів тим, хто де-факто залишився резидентом, а й коригувати застосування угод про уникнення подвійного оподаткування.
- Удар по «підписантах-фантомах» та фіктивних операціях
Найболючіший удар автоматизація завдає по поширеній схемі мінімізації податків.
- Типова схема: Товарний накладний лист, акт виконаних робіт чи податкова накладна підписуються ЕЦП керівника підприємства, але за даними ДПСУ сам директор у цей момент перебував на відпочинку або в «бізнес-відрядженні» за кордоном.
- Правовий наслідок: Оскільки фізична присутність підписанта на території України є важливою для низки юридичних та митних процедур (особливо при оформленні експортно-імпортних операцій), подібні розбіжності стануть автоматичним тригером для визнання правочинів нікчемними або фіктивними. Це загрожує бізнесу блокуванням податкових накладних, зняттям податкового кредиту з ПДВ та донарахуванням податку на прибуток.
- Швидка верифікація «сірого» імпорту/експорту
Автоматизований запит по транспортних засобах дає змогу звіряти декларації з реальними інтервалами перебування вантажівок у пунктах пропуску, зупиняючи схеми з маніпуляцією митною вартістю та фіктивним транзитом.
Європейський досвід: чи існує подібний контроль у ЄС?
Представники фіскальних органів підкреслюють, що Україна лише імплементує стандарти, які давно стали нормою в країнах Європейського Союзу. Проте європейський підхід має свої суттєві відмінності.
Автоматичний обмін даними (CRS та DAC7)
У країнах ЄС податкові органи вже давно не шукають інформацію «всліпу».
- Завдяки стандарту CRS (Common Reporting Standard) та директивам ЄС (зокрема DAC7), європейські фіскали автоматично отримують дані про банківські рахунки, доходи від цифрових платформ (Airbnb, Booking, eBay) та нерухомість своїх громадян за кордоном.
Кордон та резидентство в ЄС
У межах Шенгенської зони внутрішній прикордонний контроль відсутній, тому перевірка правила «183 днів» у Європі здійснюється через комплекс непрямих доказів:
- Геолокація банківських транзакцій та платіжних карток.
- Дані про оренду житла, сплату комунальних послуг, чеки з супермаркетів.
- Дані про центр життєвих інтересів (школа дітей, офіційна праця).
Проте на зовнішніх кордонах ЄС (системі EES — Entry/Exit System) фіксація перетинів є суворою та автоматизованою. Фіскальні органи таких країн, як Іспанія, Франція чи Німеччина, у разі підозри в ухиленні від сплати податків (наприклад, коли мільйонери фіктивно оформлюють резидентство в Андоррі чи Монако) активно запитують дані прикордонних служб та авіаперевізників (PNR-дані) для доведення фактичного проживання особи на території країни.
Ключова відмінність: Якщо у багатьох країнах ЄС перевірка кордону є скоріше допоміжним інструментом при глибокому аудиті «центру життєвих інтересів», то в Україні через наявність жорсткого централізованого обліку ДПСУ цей інструмент стане первинним автоматизованим фільтром.
Ризики для бізнесу та захист прав платників
Попри запевнення податківців про запровадження цифрових журналів аудиту та наявність обов’язкових законних підстав для кожного запиту, бізнес-спільнота вбачає потенційні ризики:
- Технічні помилки та людський фактор: Помилка в базі даних ДПСУ або системний збій під час реєстрації перетинів кордону може призвести до безпідставного блокування податкових документів компанії.
- Адміністративний тиск: Запит щодо «перевірки перебування керівника за кордоном» може перетворитися на формальний привід для позапланових перевірок.
Світло в кінці тунелю
З позитивного боку, запуск протоколу не впливає на правила виїзду/в’їзду. Наявність податкового боргу чи претензій з боку ДПС автоматично не зупинить людину на кордоні – для цього, як і раніше, потрібне пряме рішення суду.
Висновки по суті
Угода між ДПС та ДПСУ – це ще один крок до повної прозорості (і водночас уразливості) платника податків перед державою. Ера «дистанційного управління» українськими компаніями з-за кордону без належного правового оформлення резидентства та повноважень остаточно відходить у минуле.
Українському бізнесу варто терміново провести внутрішній аудит: перевірити дати підписання ключових первинних документів, графіки відряджень керівництва та статус податкового резидентства топ-менеджменту, аби цифровий «експрес-запит» податківців не став причиною раптового заблокування роботи компанії.
Вероніка Бутенко для «Укрпрес-інфо»
