Григорій Сковорода жив, живе і буде жити! Адже він – наш, рідний,дорогий… І тому – кожному потрібний! Цікаву інформацію Міжнародному інформаційному агентству Укрпрес Инфо розказала Жанна Маценко, старший науковий співробітник Музею Марії Заньковецкої . Візьміть цю інформацію і собі на замітку – якщо цінуєте і поважаєте генія та пророка нашого народу – філософа Григорія Савича Сковороду…
“Дорогі шанувальники сучасного українського кіномистецтва! Кожна культурна подія має свою альфу (початок) і омегу (закінчення). Місяць тому ми збиралися до купи у творчій вітальні Музею Марії Заньковецької на вернісажі художньої виставки “Мудрість, як зброя” – з нагоди відзначення 300-річчя Григорія Савича Сковороди. А нині наближається виставковий фінісаж… На урочистому заході з нагоди закриття виставки “Мудрість, як збороя” ви зможете познайомитися та поспілкуватися із талановитою сучасною мисткинею, Заслуженою артисткою естрадного мистецтва України Юлия Сак.
Завдяки творчому обдаруванню вона засвоїла не одну художню професію, і перед широким мистецький загалом виступає в ролі режисерки, сценаристки, поетеси, художниці та телеведучої… Юлія Сак працює – із сольним проектом – на сцені Будинку Актора та Театру “Сузір’я”. В творчому доробку пані Юлії – десять цікавих моно вистав! Починаючи із 2015 року Юлія Сак – разом із командою однодумців – почала знімати авторські художні фільми. А в листопаді 2022 року – рішенням журі «Українського фонду культури» – режисер-постановник авторського художнього фільму про життя і вчення Григорія Сковороди «Світ ловив мене, але не спіймав» Юлія Сак була нагороджена Міжнародною літературно-мистецькою премією УФК імені Григорія Сковороди (в номінації «авторське кіно»).
Загадкова постать вченого, поета, мандрівника та філософа Григорія Савича Сковороди є супер актуальною і у XXI ст. Запрошую всіх шанувальників творчості актриси Юлії Сак на перегляд її авторської кінострічки “Світ ловив мене, але не спіймав” у стінах Музею Марії Заньковецкої. Також цього вечора відбудеться творча зустріч із авторкою фільму – чарівною Юлією Сак! Ми здійснимо незабутню кіно мандрівку Сковородинівським шляхом – разом із пані Юлією… І шукатимемо витоки людського щастя… Воно є! І за нього варто боротися! ”
ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ :
Творча зустріч із Заслуженою артисткою естрадного мистецтва України Юлією Сак у Музеї Марії Заньковецкої (вул. Велика Васильківська,121) відбудеться 27 січня о 17:00. Вартість перегляду фільму – за ціною музейних квитків. Творчий вечір відбудеться під патронатом Музею театрального, музичного та кіномистецтва України. Як бонус – відвідання персональної виставки картин талановитого українського живописця Юрий Базавлук “Свою Україну любіть”.
PS : Сьогодні – 336 (!!!) день боротьби нашого волелюбного народу проти підступних рашистських загарбників… Слава Україні! Слава ЗСУ! Слава українському кіномистецтву! Віримо у нашу велику Перемогу і кожного дня, кожної години, кожної хвилини – добрими справами своїми – наближаємо її щасливу мить!..
ВАЖЛИВО ЗНАТИ:
Сковорода Григорій Савич
(1722-1794)
просвітитель-гуманіст, філософ, поет, перекладач
Народився 3 грудня 1722 року в селі Чорнухах на Полтавщині в сім’ї малоземельного козака. Батьки відзначалися побожністю, миролюбством, гостинністю, чесністю. Зростаючи у середовищі мудрої праведності, їхній син з ранніх літ відзначався схильністю до зосередженості на своєму внутрішньому світі, твердістю духу, великим бажанням до науки і знань. У 1738 році батьки віддають Григорія на навчання до Київської академії. Досить швидко він став виділятися успіхами серед своїх однолітків. У 1742 році його запрошують до придворної співацької капели в Петербург. Після двох років перебування у північній столиці він повертається продовжувати перерване навчання. Людина виняткових здібностей і гострого розуму, Г.Сковорода здобув в академії глибокі знання з філософії, вітчизняної, античної, західноєвропейської літератур, досконало опанував кілька іноземних мов, серед яких були латинська, грецька, німецька. У 1750 році трапляється нагода вирушити у тривалу поїздку за кордон, з якої Григорій Савич скористався. Він відвідує Австрію, Словаччину, Польщу, Німеччину, де знайомиться з життям тамтешніх народів, вивчає їхні звичаї і ближче знайомиться з культурою, передовими філософськими ідеями, літературними течіями. Безсумнівно, ця подорож справила надзвичайно важливе значення на формування поглядів майбутнього філософа. Три роки тривала ця експедиція, повернувшись після якої в Україну, Г.Сковорода займається педагогічною діяльністю. Працює в Переяславському колегіумі, де запроваджує багато новаторських ідей, чим, звісно, викликав невдоволення багатьох. Саме за недотримання усталених методів викладання його звільняють від цієї діяльності. Після цього Г.Сковорода тривалий час працює придворним учителем у поміщика Степана Томари на Переяславщині. Він довго не погоджувався на таку службу, але, хитрощами заманений і заведений до панської садиби, змушений був усе-таки пристати на непривабливу пропозицію. Любов, привітна приязнь, якою відзначався колишній вельможа, більш за все впливали на Григорія Савича. Залишаючись при дворі, він був сповнений щиросердним бажанням стати корисним людям. Ці роки відзначилися поглибленим зближенням з життям народу, його внутрішнім єством, і це допомагало йому у пізнанні як самого себе, так і навколишнього світу. Часто у вільні від основних обов’язків години він мандрував околицями села: гаї, діброви, поля були співрозмовниками або співучасниками його роздумів. Усе більше і більше віддаляючись від суєтності, він з хвилюючим самозреченням наближався до найпривабливішого свого пристанища — любомудрості. З 1759 по 1769 роки Г.Сковорода працює як викладач поетики і етики в Харківському колегіумі. Протест і несприйняття схоластичних догматів навчального процесу послужили причиною його звільнення. Понад чверть століття, “переповнюючись живим відчуттям істини”, мандрує він містами і селами Лівобережної України, часто перебираючись і в сусідні губернії, даруючи народові знання й досвід духовного самопізнання. З 1753 по 1785 рік Г.Сковорода пише переважну більшість своїх поетичних творів, що склали збірку “Сад Божественних пісень”. Простий і образний стрій думок, доступність вчення, власний життєвий подвиг привертали до його особистості увагу всієї спільноти. Особливість же його подвижництва полягає в тому, що він прагнув збудити “мислячу силу” в свого народу, підняти в людині все краще, закладене у неї природою й Богом, і розвивати, долучаючи до цінностей вищих і вічних. Досягнення ж їх означає спасіння й дарує щастя. Так, у “трудах праведних”, і скінчив свій життєвий шлях один з найгеніальніших філософів світу Григорій Савич Сковорода. Помер він 9 листопада 1794 року в селі Пан-Іванівці (нині — Сковородинівка) на Харківщині. Перед смертю поет i філософ заповідав поховати себе на підвищенні біля гаю, а на могилі зробити напис: “Світ ловив мене, та не спіймав”. Таким чином Г.Сковорода ще раз заявив про свою відданість духовному спасенному життю перед земними суєтністю і марнотою.
Сергій Комісаров, шеф-редактор Міжнародного інформаційного агентства УКРПРЕС-ІНФО, Заслужений журналіст України, арт-менеджер, організатор мистецьких пленерів
Фото автора
#МузейМаріїЗаньковецької #ЖаннаМаценко #МузейтеатральногомузичногокіномистецтваУкраїни
#ТворчазустрічізЮлієюСак #ЮліяСак #Мистецтво #СучаснеобразотворчеМистецтво #НСХУ #Укрпресінфо #СергійКомісаров #ЗСУ #Перемога #ВірювПеремогу #ГригорійСковорода
