«Перевірку на вшивість» війною пройшов! І як Людина, і як друг, і як художник… Це я пишу вам про мого справжнього друга і вірного побратима по безмежному цеху сучасного образотворчого Мистецтва Павла Яковича Шарка…
Про його пригоди (із ризиком для здоров”я та життя) під час окупації у селищі Клавдієво -Тарасово на околиці Києва я вже детально розповідав – і у Соціальних мережах, і у ЗМІ. Навіть статтю про цю драматичну одиссею написав у Міжнародному інформаційному агентстві УКРПРЕС-ІНФО. Ось посилання на неї
Так, драматична історія, що й казати… Адже практично протягом місяця Павло Шарко не виходив на зв”язок із друзями… А як лютували чеченці, буряти та представники так званої «титульної нації» рф, які взяли у облогу практично всі населенні пункти навколо столиці у лютому – березні, сьогодні відомо всім…
Я зрадів, наче мала дитина, коли одного березневого ранку 2022 року мій дорогий друг вийшов на зв”язок, позичивши у когось із сусідів по дачному кооперативу старенький телефон. Тільки й встиг прокричати у слухавку: «Серьога, живий я… Сподіваюся, побачимося незабаром… Тільки б «вискочити» із цього капкану… Так хочеться майнути разом із тобою та нашими спільними друзями на пленер… Мрію про це щодня під гуркіт ракет та авіа бомб… І не лише мрію, а й дію. Готуюся до чергової персональної виставки. А ще одну, міні – виставку, вирішив провести для своїх сусідів по дачному кооперативу. Ці люди разом зі мною опинилися у окупації, отож, хочу підняти градус оптимізму у душах кожного із них… Бо щось сумні вони та невеселі останнім часом. Дуже багато заліза перелітає щоночі через наші голови…»
І після цієї фрази, яку, зітхаючи вимовив мій друг, у телефоні щось підозріло «зашелестіло», хмикнуло людським голосом, а потім апарат несподівано відключився… У мене стиснулося серце : невже?… Невже у мого друга після цієї розмови виникнуть проблеми – адже орки підслуховували телефонні розмови українців на тимчасово «віджатих» у нас територіях… Та ні, Бог цього разу милував! За два тижні із моменту нашої пам”ятної телефонної розмови Павлу Яковичу Шарку та його найближчим родичам (разом із іншими жителями дачного кооперативу у Клавдієво – Тарасово) таки пощастило вирватися із загребущих лап окупантів, які влаштували справжній терор у передмісті Києва.
Як їх не ледь не розстріляли протягом переїзду до Києва – це окрема історія… Відхекавшись після колосального стресу, мій друг вирішив трохи перепочити. І разом із сім”єю виїхав до Трускавця. Де він із потроєною енергією почав писати нові картини про жахи цієї війни. Воістину : «Ніхто не забутий, ніщо не забуте…» Все – на полотні. І все – для майбутніх поколінь українців, аби вони ніколи не забували звірячий оскал «руського міра»… Так що чергова персональна виставка, присвячена головним враженням від окупації, у Павла Шарка вже не за горами. А поки що митець вирішив взяти участь у реалізації масштабного Міжнародного арт- проекту «ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ!», запропонувавши на розгляд журі нашого конкурсу низку нових картин :
- «Непереможний», 2022р., лютий, полотно, олія, 60х80.
- «Україна очима Єдварда Мунка», 2022р., березень, полотно, олія, 80х60.
- «Бородянка, душі загиблих», 2022р., лютий, полотно, олія, 60х80.
- «Ні- війні!», 2022р., березень, полотно, олія, 60х80.
- «Руській Мир», 2022р., березень, полотно, олія, 80х60.
- «Між Миром та війною» 2020р., березень, полотно, олія, 136х87.
- «Ціна життя», 2020р., полотно, олія. 60х80.
Зверніть, будь ласка, увагу на рік та місяці написання цих робіт. Так, практично всі вони народилися у майстерні художника у воєнний час… І лише одна робота Майстра живопису ( наазивається вона «Ціна життя») з”явилася на світ Божий два роки тому. Ця картина вже демонструвалася на персональній виставці Павла Яковича «На варті мирного життя» у Бородянці в серпні 2020 року. На жаль, цей твір Мистецтва згорів у полум”ї війни – разом із ще 30 роботами, під час обстрілу Бородянки рашистами… Так що Павлу Шарку доведеться зробити копію. Аби цю талановиту картину також побачили відвідувачі колективної Міжнародної виставки «ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ!», яка незабаром відбудеться у столиці.
Ну, а після цього ми зробимо принти робіт Павла Яковича та інших учасників нашого вернісажу і будемо демонструвати їх на передовій та у військових шпиталях… Знаю, що картина «Ціна життя» запам”ятається кожному із солдатів та офіцерів Збройних Сил України, які вже 81 день поспіль у важких кровопролитних боях із оскаженілими окупантами виборюють Свободу та Незалежність нашої рідної України. Дякую тобі, друже Павле, що ти разом із усіма учасниками нашого арт-проекту працюєш на Перемогу, наближаючи її щасливу довго очікувану мить на Культурному фронті!
Слава Мистецтву! Слава Україні! Віримо у нашу Перемогу. І добрими справами – кожен на своєму робочому місці – працюємо на звільнення України від чуми 21 століття.
PS : Увага, шановні друзі-художники! Відбір картин для ПЕРШОЇ виставки Міжнародного арт-проекту «ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ!» завершено. Вона відбудеться найближчим часом. Коли і де саме – повідомлю окремо.
Роботи для експозиції ДРУГОЇ Міжнародної виставки «ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ!» почнемо відбирати з 15-го червня цього року. Спокій нам лише сниться… Адже цей проект – багатоетапний, так що на досягнутому зупинятися не збираємося!..
Сергій Комісаров, шеф-редактор Міжнародного інформаційного агентства УКРПРЕС-ІНФО, арт-менеджер, організатор мистецьких пленерів, співзасновник Міжнародного арт – проекту
Фото із архіва художника Павла Шарка
#Повернисьживим #арт_проектПовернисьживим #НаталіяБондаренко #ПрограмаМистецькахвиля+ #Мистецькахвиля+ #UKRVIDEOTRAVEL #СергійКомісаров #УКРПРЕС_ІНФО #Мистецтво #СучаснеМистецтво #Мистецтво #Mustsee #сучаснеобразотворчемистецтво #Творчість #Творчество #Культура #Искусство #НСХУ #Національна_Спілка_Художників_України #NUAU #National_Union_of_Artists_Ukraine #ЗСУ #Перемога #ЗСУ #ЗбройніСилиУкраїни #ПавлоШарко #ТворчістьПавлаШарка #КартинаЦінаПеремоги #ЦінаПеремоги
