Всі пам’ятки ЮНЕСКО в Україні – в одній книзі

0
200

«Всесвітня спадщина ЮНЕСКО в Україні» – так називається перша книга про родзинки світової спадщини у нашій країні, яка наприкінці минулого року вийшла у видавництві «Ваш автограф» спільно з видавництвом «Саміт-книга» у межах проєкту видання книг до 30-річчя незалежності України за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики та Українського інституту книги. Автором книги є культурна та громадська діячка, директор Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук Влада Литовченко.

Книга буде корисна і студентам під час навчального процесу, і дослідникам, і поціновувачам історії, та культури України, й туристам. Видання вже надійшло у понад 100 бібліотек України. Також книга є у вільному доступі на порталі «Культура України», який розробила Національна бібліотека імені Ярослава Мудрого. На електронну версію книги можна перейти за QR-кодом. Книга «Всесвітня спадщина ЮНЕСКО в Україні» має статус популярної, однак її варто віднести до категорії науково-популярних видань, адже вона базується на дисертаційному дослідженні Влади Литовченко яке лягло в основу її кандидатської дисертації «Роль ЮНЕСКО в охороні та збереженні культурної спадщини в Україні». Влада Литовченко понад 10 років веде роботу з наукового дослідження культурних пам’яток України, та активно популяризує культурний спадок України і в цьому контексті – пам’ятки, що входять до світової скарбниці від України до ЮНЕСКО.

Презентація книги відбулася у дні визначної дати – внесення до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО об’єкта №1 від України – «Київ: собор святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська лавра» (12 грудня 1990 року),75 років від набрання чинності Статуту ЮНЕСКО(16.11.1946 р.) та внесення 16.12.2021 року елементу нематеріальної культурної спадщини України «Кримськотатарський орьнек та знання про нього» до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО у конференц-залі Будинку митрополита Національного заповідника «Софія Київська». Відомі дипломати, науковці, дослідники історії й культури, керівники музейних установ, видавці, представники туристичної сфери. Під час презентації зазначали, що ця глибока за змістом і чудова за ілюстративною складовою книга-альбом – перше за часів незалежності України видання, яке розповідає про діяльність ЮНЕСКО, та включає усі об’єкти матеріальної і нематеріальної культурної спадщини України, включені до всесвітньої спадщини.

Генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська «Всесвітня спадщина ЮНЕСКО в Україні», зауважила, що це перше в Україні видання, у якому подана інформація про діяльність України у ЮНЕСКО і вміщена повна інформація про пам’ятки, які входять як до списку всесвітньої спадщини, так і до Репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства.

«Софія Київська також є частиною світової спадщини ЮНЕСКО. За 20 років, що я очолюю Національний заповідник, зроблено багато щодо дослідження і збереження пам’ятки, але тут ще скільки всього не відкритого! Лише за останній рік наші археологи підняли цікаві пласти, зробили цікаві знахідки. Сподіваюсь, вони ще збагатять історію нашої пам’ятки і історію України», – підкреслила Неля Куковальська.

Голова Благодійного фонду «Бібліотечна країна» та керівник проєкту Ігор Степурін розповів: «Була ідея ще років вісім тому видати таку книжку, а її хрещеним батьком я вважаю директора Державної бібліотеки України для юнацтва Георгія Саприкіна. Він організовував бібліотечні тури по світу і постійно повідомляв, скільки пам’яток ЮНЕСКО можна відвідати у межах цих турів до тієї чи іншої країни. Учасники поїздок ознайомлювалися з пам’ятками, і міцніло усвідомлення того, що це ті об’єкти, які мають бути у зоні особливої уваги, бо вони привабливі і для туристів, і для науковців. Коли я поділився ідеєю видання книги про пам’ятки ЮНЕСКО в Україні з директором видавництва «Мистецтво» Ніною Прибєгою, вона порекомендувала звернутися до Влади Литовченко як до фахівця у цій справі І ось цьогоріч завдяки Міністерству культури та інформаційної політики, яке ініціювало програму видання книжок до 30-річчя незалежності України, яку підтримав комітет Верховної Ради з гуманітарних питань і яку впроваджував Український інститут книги, нам вдалось видати цю чудову книжку,», – зазначив Ігор Степурін.

Влада Литовченко розповіла, що тематику ЮНЕСКО свого часу їй порадив обрати Надзвичайний й Повноважний посол України, доктор історичних наук, професор, ректор Дипломатичної академії України(2004-2008) Борис Гуменюк.

«У цій книзі підкреслена роль саме ЮНЕСКО в охороні та збереженні історико- культурного надбання. І є розділ, яким я пишаюсь – про роль України у діяльності ЮНЕСКО, де окреслена еволюція, етапи діяльності у період з 1954 року – коли Україна вступила до ЮНЕСКО, і до часу здобуття незалежності Україною. Тут визначені результати діяльності і заслуги усіх українських дипломатів, адже вони використовували різні можливості, серед них – канали культурної дипломатії, і для презентації історичного, культурного, духовного надбань України, для висвітлення позиції України щодо збереження історико-культурної спадщини, для інформування про найкращі культурні здобутки України»,- зауважила Влада Литовченко.

Нині у списку ЮНЕСКО – 1154 об’єкти, з них сім – від України. Хоча насправді йдеться про більшу кількість пам’яток. Адже, приміром, в транскордонний серійний природний об’єкт ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи» входить 78 окремих масивів, розташованих на території 12 країн, і з них 15 – в Україні. Те ж стосується й об’єкта «Дерев’яні церкви польського та українського регіону Карпат». І цей список можна продовжувати. На думку дослідниці й авторки книги, в Україні – багато пам’яток, які варто включити до світової скарбниці.

«Є держави – рекордсмени, серед них Китай та Італія, які мають по понад 50 об’єктів у списку ЮНЕСКО. Варто й нам проводити активнішу роботу щодо поповнення відповідних списків. До всього, ЮНЕСКО має ще низку списків – наприклад, програма документальної спадщини «Пам’ять світу», у якій Україна поки що представлена досить скромно. Також є список підводної спадщини, уже говориться про список космічної спадщини… Українським дипломатам, культурним діячам, громадськості та іншим є над чим працювати, і просувати українські об’єкти до відповідних списків. Зокрема,нині у «листі» очікування для внесення Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини – елемент «Культура приготування українського борщу». Відповідне номінаційне досьє вже подане», –підкреслила Влада Литовченко.

Інна КОСЯНЧУК

Фото Ірини ШКОЛЬНОЇ

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я