24–25 січня, напередодні Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, у Києві в відбувся симпозіум, присвячений трагедії Бабиного Яру. Захід організовувала Європейська єврейська асоціація (EJA) спільно з Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» і Федерацією єврейських громад України.
Окрім історії Голокосту, на Форумі його учасники обговорювали також й просвітницькі ініціативи за визначеною тематикою. Засновник і президент організації «Яхад-Ін Унум» отець Патрік Дебуа виступив з доповіддю про історію трагедії Бабиного Яру, раніше не відомі факти про катастрофу й політику замовчування в СРСР.
Бабин Яр став символом «Голокосту від куль», адже близько 2,5 мільйона євреїв Східної Європи також були розстріляні нацистами поблизу своїх помешкань, 1,5 мільйона з них — в Україні. Усього за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року, нацисти розстріляли 33 771 єврея в Бабиному Яру. За оцінками істориків, за час нацистської окупації Києва, з 1941 по 1943 роки, в урочищі вбили близько 100 тисяч людей: євреїв, ромів, українців, пацієнтів психіатричної лікарні. Бабин Яр став однією з найбільших братських могил на території Європи.
Захід прошов за участю голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної, депутатів Верховної Ради, представників Європарламенту, і парламентів європейських країн, членів єврейських організацій.
«Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року згідно з постановою Верховної Ради «Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру», ухваленою в 2011 році. – наголосив Руслан Стефанчук. – Окремо ми прийняли закон про запобігання та протидію антисемітизму в Україні, яким «антисемітизм, його прояви в Україні забороняються». Цей законопроект був прийнятий нещодавно, підписаний Президентом і нині вже є діючою частиною нашого законодавства».
Із часу трагедії Голокосту минуло понад 80 років, але людство й досі живе з «геном страху», — наголосив очільник законодавчого органу влади. «Це трагедія загальнолюдського значення, трагедія, яка для багатьох поколінь є синонімом страждань і людського болю, символом зневаги до людини, її життя та фундаментальних прав, — продовжив він. — Єдиною запорукою порятунку від повторення та попередження таких жахіть є пам’ять. І українці відчувають себе солідарними з мільйонами людей доброї волі в усьому світі, об’єднаних рішучістю убезпечити людство від руйнівних наслідків людиноненависництва, расизму та ксенофобії». «Окремо хотів би, щоб ми зрозуміли один урок — усе, що відбулося 80 років тому, стало можливим тільки тому, що люди мовчали, — сказав Р. Стефанчук. — І не важливо, чим було зумовлено їхнє мовчання — страхом, егоїзмом чи байдужістю, але цей урок ми повинні засвоїти добре. І дуже прикро, що він стає актуальним і нині, в сучасній картині світу — в сучасній Україні та поза її кордонами. Тому Україна відчуває це як ніколи гостро. І ми засуджуємо будь-які прояви геноциду».
«Ми зібралися для того, щоб дати відсіч усім, хто досі заперечує Голокост і проводить кампанії в соціальних мережах, щоб приховати пам’ять про Голокост та його уроки для людства», — зазначив рабин Менахем Марголін, голова Європейської єврейської асоціації.
В програмі симпозіуму — свідчення вцілілого в часи Голокосту (Борис Забарко, голова Всеукраїнської асоціації євреїв — колишніх в’язнів гето та нацистських концтаборів, член Громадської ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»), панельні дискусії «Голокост: застереження історії та необхідність засвоїти її уроки», «Чи є просвітництво про Голокост необхідним заради майбутнього?», «Боротьба з хвилею ненависті, що зростає», «Політичні кроки в майбутньому», презентація Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» концепції його розвитку та планів на майбутнє, дискусія «Єврейське життя в Європі у світлі сучасного антисемітизму».
25 січня в Бабиному Яру відбулася церемонія, присвячена Міжнародному дню пам’яті Голокосту. Також було проведено екскурсію територією урочища, під час якої гості побачили, як відбувається робота з меморіалізації трагедії Бабиного Яру та просувається будівництво майбутнього музейного комплексу, над яким працює Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр». Так, за за останні два роки в Бабиному Яру створили першу чергу Меморіалу (яка складається з духовного простору — символічної синагоги «Місце для роздумів» (спроєктованої швейцарським архітектором Мануелем Герцем), «Кристалічної стіни плачу» (проєкт художниці Марини Абрамович), пам’ятника Куренівській трагедії, інсталяції «Погляд у минуле»).
У 2022 році тут планують відкрити перший музейний простір — «Курган» (спроєктований архітектурним бюро SUB, Берлін). Наука й освіта також знаходяться в центрі уваги Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Співробітники центру відновили імена третини всіх жертв Бабиного Яру (28,5 тисяч імен). Були встановлені імена понад 160 нацистських солдатів, які розстрілювали євреїв в урочищі.
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту — пам’ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. Цей день було встановлено на честь визволення солдатами Першого Українського фронту в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі.
У будівлі кінця 19 сторіччя у Києві планують створити Музей жертв Бабиного Яру.
Інформація – організаторів симпозіуму, присвяченого трагедії Бабиного Яру
Фото – Сергій Комісаров, Міжнародне Інформаційне Агентство УКРПРЕС-ІНФО
#Голокост #Бабиняр #ТрагедіяБабиногояру #EJA #СергійКомісаров #Укрпресинфо
