Казав, кажу й казатиму : є у нашій столиці фантастичні місця, де збираються виключно щасливі люди. Бо вони закохані у Мистецтво! А що ще може єднати навколо себе чистих думками і серцем киян і гостей нашого міста, як не воно?!? Одним із таким місць на мапі нашого мега полісу особисто я вважаю мистецьку платформу «Шлях до себе», яка знаходиться за адресою : проспект Правди, 43-Б. 26 листопада тут відбулося відкриття чергової виставки (вже другої у цьому арт-просторі) вельми цікавої української художниці Лесі Максимової.

   

І цією мисткинею мені поталанило познайомитися саме тут, на виставці Марини Рибачук, трохи більше місяця тому. Тоді я довідався від своєї нової знайомої, що і у пані Лесі виставка також не за горами… І відбудеться вона знову ж таки в галереї мистецької платформи «Шлях до себе». Зізнаюся :  Леся Максимова сподобалася із першого погляду.

        

Вона є людиною із супер позитивним світобаченням, щирою і відкритою для спілкування. У день нашої першої зустрічі художниця показала фотографії кількох робіт, які зберігаються у пам”яті її мобільного телефону. Зачепило… Ну, а коли ми прощалися біля метро «Оболонь», Леся запросила до себе – на вернісаж… Сказала, що її нова виставка, запланована на 26 листопада, називатиметься «ВРАЖЕННЯ»…

   

Час швидко спливає у Києві – коли ти постійно у творчому процесі. І ось я знову – у дивовижному просторі галереї із дуже симпатичною назвою «Шлях до себе».  Констатую : все сталося, як і гадалося. Ба, навіть трохи краще… Прийшов, побачив і був приємно здивований : Боже, які цікаві у Лесі роботи! Скільки в кожній із них світла і тепла!  А скільки тут небанальних, глибоких філософських думок, які роблять людину Людиною! Дякую, Лесе, я не помилився у виборі галереї цього вечора і не згаяв свого часу, доторкнувшись серцем і розумом до справжнього високого Мистецтва…

Ну, а буквально за кілька хвилин до офіційного відкриття вернісажу «ВРАЖЕННЯ» ми вирішили поспілкуватися – під звуки живої музики, яка дивовижно органічно доповнювала картини  у цьому затишному арт-просторі. На початку розмови я поздоровив художницю із новою доладною виставкою, яка приємно здивувала і її наставників (маю на увазі Заслуженого художника України Віктора Левченка), і арт-критиків (Анатолій Казанір), і її друзів.

Дехто із них приїхав на відкриття вернісажу аж із Білорусі. А потім я попросив Лесю Максимову – на фоні її чудових картин – подітися сокровенними думками про Творчість, про роль Мистецтва у її особистому житті…«Я люблю колекціонувати враження від усього, що постійно бачу навколо себе, – сказала мені молода мисткиня. – Але не просто колекціоную враження, а намагаюся «перелити» їх у свої емоції… А потім відтворити все побачене і переосмислене на полотні. Природа, книжки, кінофільми, спектаклі, музика, фотографії, і, в першу чергу, люди…

       

Мене цікавить все і завжди. Іноді друзі і поціновувачі моєї творчості питають : «І як тобі вдається зберегти так багато світла і доброти у роботах? Адже світ, у якому ми живемо, іноді буває доволі непривітним і досить жорстоким?» Я їм відповідаю щиро : «Просто не дивлюся «Новини» по телевізору! І вам не раджу…»  Намагаюся оберігати себе від того потоку бруду і маячні, які, під виглядом «Новин», щодня ллються із екранів телевізорів і динаміків радіо  приймачів. Колись прочитала у  письменника Віктора Пелевіна цікаві слова: «Телебачення – це вікно у смітник». Я із його думкою категорично погоджуюся.

   

Тому намагаюся жити повноцінним життям нормальної самодостаньої людини, а не переосмисленням тієї каламутної псевдо інформації, яку 24 години на добу кожного дня продукують сучасні так званні «незалежні» ЗМІ. Словом, я намагаюся жити любов”ю і привносити цю любов у свої роботи. Щоб люди, із якими мені доводиться спілкуватися, не забували : треба жити в ім”я високого і прекрасного. Взагалі, я  прагну, аби якомога більше наших сучасників брали із моїх картин саме те, що я намагаюся до кожного із них донести : позитив, радість, гармонію і любов. Дуже хочеться, аби мої віз-а-ві це так само, як я, відчували і брали із собою…Адже усім нам усього переліченого вище останнім часом так бракує …»

     

Власне, саме про це – всі без винятку картини талановитої художниці Лесі Максимової, які я побачив у галереї. І ось що прикметно : цю особливість робіт художниці помітив не лише я, а й кожен із відвідувачів виставки «Враження».«Двері мистецької платформи «Шлях до себе» завжди гостинно відкриті перед такими світлими і високо духовними особистостями, як пані Леся, – сказала на відкритті виставки «Враження» її куратор,  мистецтвознавець Ірина Мороз. – Наш арт-простір зі дня його заснування орієнтується на пошук саме таких авторів. Бо із ними – цікаво. Тому що саме такі люди, як Леся Максимова, у буквальному розумінні слова випромінюють у нашій галереї світло і позитив.

     

Можу стверджувати, що крок за кроком ця самобутня українська мисткиня, яка живе і працює у місті Вишгороді, піднімає планку своєї Творчості. Я суджу це по її роботах. Леся – це людина філософського світосприйняття. Вона завжди намагається «докопатися» до суті того, що «переливає» із своїх потаємних помислів на полотно. Тому й образи людей, тварин, квітів, фантастичних істот і літературних героїв, зображені на її картинах, завжди небанальні і глибокі. Картини цієї художниці пробуджують у душах поціновувачів сучасного образотворчого Мистецтва яскраві емоції і позитивні думки. Кожний твір Лесі Максимової є духовно наповненим, романтичним і світлим.

Брати Стругацькі, Маркес, Хемінгуей, Хуан Рамон Хіменес  – ось далеко неповний список її улюблених авторів. На сторінках їхніх книжок Леся шукає сюжети для своїх картин. У молодої цієї мисткині, яка викладає живопис дітям у школі Мистецт, надзвичайно тонка натура – ніжна, тендітна, досконала… Саме цьому твори Лесі спонукають нас зупинитися і замислитися над сенсом життя. Більше б нам таких авторів, як вона… Тоді, сподіваюся, і навколишній світ змінився б на краще досить швидко…»

       

Підписуюся під кожним словом пані Ірини Мороз : що правда, то правда. Так що, шановні друзі, якщо вам цієї осінньої пори бракує у душі світла, тепла  і гармонії – знайдіть час і завітайте до цієї обдарованої художниці у гості. Тут, у галереї «Шлях до себе» до 12 грудня на вас чекає зустріч і цікавою співрозмовницею, яка кожною клітинкою своєї душі відчуває навколишній світ і намагається поділитися з кожним із вас своїми «ВРАЖЕННЯМИ» про нього…

      

Саме у галереї «Шлях до себе» ви – вибачайте, друзі, за каламбур – і знайдете шлях до себе. Перевірено на власному досвіді. Я не жартую… Про це я говорив на відкриті виставки моєї доброї знайомої на широкий загал… Ну, а вже завтра у програмі «Мистецька хвиля+» на каналі Ukrvideotravel у Ютубі, ви зможете познайомитися із відео версією відкриття виставки «ВРАЖЕННЯ» Лесі Максимової. Програма вже монтується! До зустрічі на безмежних просторах Інтернету…

Сергій Комісаров, шеф-редактор Міжнародного інформаційного агентства УКРПРЕС-ІНФО, арт-менеджер, організатор пленерів

Фото та відео – автора

#ХудожницяЛесяМаксимова #виставкаВраження #ВиставкаЛесіМаксимової #ТворчістьЛесіМаксимової#мистецькаплатформаШляхдосебе  #ІринаМороз #галереяшляхдосебе #жкВаршавскийвыставкакартин #Варшавськиймікрорайон #ЖКВаршавскийКвартал #виставкакартинкиїв #Мистецтво #Київ #виставкакартинкиїв #СергійКомісаров #АнатолійКазанір #УКРПРЕС_ІНФО #Ukrvideotravel #СучаснеМистецтво #Мистецтво #сучаснеобразотворчемистецтво  #Творчість #Творчество  #Культура  #Искусство  #Духовність #Ukrvideotravel #Мистецькахвиля #Mustsee

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *