Виставка М.Б. Когана-Шаца і Б.М. Когана у київській галереї «Митець»

На думку мистецтвознавців, арт-критиків і журналістів, однією із найбільш резонансних подій у царині культури столиці у листопаді цього року можна вважати відкриття виставки живопису двох видатних  художників України – Матвія Борисовича Когана-Шаца (1911-1989) і його сина – Бориса Матвійовича Когана, який цими днями відзначає свій 70-ти річний Ювілей.

Вернісаж представників відомої мистецької династії  –  із дотриманням усіх вимог карантину в столиці –  відбувся у галереї «Митець» у два етапи : спочатку  друзі, колеги, журналісти  і родичі художників завітали до галереї них у гості 3-го листопада, а потім –  у оновленому складі – ще й наступного дня. Великий інтерес до цієї виставки пояснити досить просто :  в Україні і за межами нашої держави є тисячі людей, закоханих у справжнє Мистецтво, які  хотіли б хотіли детально познайомитися із творчістю цих непересічних живописців не за каталогами, а у живому режимі.

Сім”я Матвія Борисовича Когана-Шаца «делегувала» до «Митця» низку відомих робіт цього  майстра живопису, який жив і працював у Києві ще в минулому столітті. Йдеться про чудові пейзажі Майстра, виконані у різні періоди його творчості   – спокійні, врівноважені полотна, до вишуканої естетики, яскравого колориту яких не міг присікатися жоден найприскіпливіший критик мистецтва.

Ці прекрасні реалістичні живописні полотна у середині 60-70-их років минулого століття з великим успіхом демонструвалися на міжнароних виставках у Італії, Франції, Югославії і Японії, інших країнах. Нині картини Матвія Борисовича Когана-Шаца представлені в Національному художньому музеї України, Бердянському, Миколаївському, Полтавському художніх музеях, Алупкинськму палаці-музеї, Зібранні (колекції) образотворчого мистецтва Градобанку.

Поцікавився у Бориса Матвійовича Когана : наскільки творчість його батька, відомого і  авторитетного представника класичної реалістичної школи,  вплинула безпосередньо на нього?

«Велике щастя – народитися, жити і творити у сім”ї художника такого рівня, як мій покійний батько, – розповідає митець. – Захаров, Шишко, інші, не менш талановиті живописці,  були друзями нашої сім”ї, постійно оберталися у нашому родинному колі. Тому спочатку, перші десять – дванадцять років після закінчення Київського державного художнього інституту, я працював у нормальному реалістичному плані. Так тривало до самого завершення так званої епохи «перебудови», поки існував Художній Фонд. Тому що його представники вимагали від авторів, зазвичай, стандартних рішень і підходів до роботи над картинами. Але, починаючи із 1986 року, я подумав : а чи не настав час торувати свій особистий шлях у  сучасному Мистецтві?

З  тієї пори я почав випрацьовувати свій особистий колорит, своє персональне  образне втілення ідей на полотні… Що із цього вийшло – судити не мені, а шанувальникам моєї творчості. Відвідавши виставку у галереї «Митець», всі вони зможуть побачити мої картини різних періодів. Виставка працюватиме до 10-го листопада. Одне скажу : аби довести кожне  полотно, так би мовити, до логічного завершення, зазвичай я роблю 50-60 ескізів. Дехто із колег не розуміє  мене : для чого це потрібно? Але я так скажу :  поспішати треба повільно. Краще менше, але – краще! Адже йдеться про Мистецтво.»

Ну, а на завершення публікації пропоную вашій увазі кілька цитат людей, яких Борис Коган  запросив на  вернісаж до себе і свого батька.

Аліса Забой, Заслужений художник України : « Борис Коган – дуже глибокий, виважений, правдивий, унікальний і щирий творець. Я б так сказала : Борис Матвійович – це уособлення  справжньої мудрісті єврейського народу, про яку ми всі знаємо. Він  настільки чесний у своїх творах, що його можна вважати окрасою сучасного українського образотворчого Мистецтва.»

Віктор Коновал, голова Київської організації Національної спілки художників України : «Завітав на вернісаж до Бориса Когана і його батька і побачив тут просто розкішні роботи, абсолютно музейні… Я потрапив у світ високого Мистецтва. Все, що робить Борис Матвійович, все, що встиг за життя намалювати його батько,  варто зберігати, передавати нащадкам і на цьому  Мистецтву вчитися!»

Галина Скляренко, кандидат мистецтвознавства :«Мистецтво дуже різноманітне, – сказав колись відомий поет, перекладач і мистецтвознавець Микола Зеров. – І лише справжній  художник володіє  унікальною можливістю і правом обирати для себе час, у якому він може відпочити душею… Борис Матвійович Коган обрав для себе свій особливий час. Він зовсім не сучасний. Він не має ніякого стосунку до того, що нині відбувається у навколишньому світі. Він існує в Історії Мистецтва. Він існує в музейному просторі. Борис Коган веде свій діалог із класичним живописом 17-го, 18-го, початку 20-го сторіччя. Оце – його час!»

Іван Пилипенко, Заслужений діяч мистецтв України : «Борис Коган успадкував від батька найкращі риси митця. Це десь і внутрішній колорит, і висока художня культуру, і вишуканий смак до Мистецтва. У цьому вони  споріднені. А так, якщо подивитися в глибину, то це – різний час і різні художники…»

У перший день вернісажу Матвія Борисовича Когана-Шаца (1911-1989) і його сина – Бориса Матвійовича Когана я записав більше десяти вельми  цікавих інтерв”ю із учасниками цієї  резонансної події. А сьогодні, 4-го листопада, віддати належне цим талановитим авторам до уславленої галереї «Митець» Київської організації Національної Спілки художників України прийдуть нові гості.  Що ж, послухаємо ще й їхні думки…

Вони, сподіваюся, також будуть не зайвими… І тоді  вже сідатиму за монтаж чергового випуску програми «Мистецька хвиля +» на каналі Ukrvideotravel y YuoTube, аби і ви мали можливість зануритися у дивовижний світ творчості цих унікальних у своєму роді художників…

Сергій Комісаров, шеф-редактор Інформаційного агентства УКРПРЕС-ІНФО

Фото – автора

#ГалереяМитець #художникБорисКоган #художникМатвійКоган_Шац #виставкаМатвіяКогана_Шаца_і_БорисаКогана #СучаснеМистецтво #КарінаКравець #СергійКомісаров #УКРПРЕС_ІНФО  #Ukrvideotravel