Хто у Софії не бував, той Болгарії не бачив!

Хто у Софії не бував, той Болгарії не бачив!

Із п”ятого по  дванадцяте серпня цього року на запрошення Міністерства туризму Республіки Болгарія та за сприяння Групи компаній «РТМ-Україна» відбувся прес – тур шляхами дорогами Болгарії – однієї із найдревніших і найкрасивіших країн Європи. Журналісти, яким пощастило потрапити у цю супер – цікаву  прес – поїздку, щиро вдячні її організаторам: це був воістину казковий калейдоскоп яскравих подій і вражень, які запам”ятаються кожному із нас на все життя. Як кажуть у Болгарії – БЛАГОДАРЯ! Як кажуть в Україні – ДЯКУЄМО!

     

А тепер – про все по порядку… Для більшості наших співвітчизників відпочинок на теренах Болгарії асоціюється, зазвичай, із трьома словами : море, повітря і сонце. Так-то воно так, але трохи не так… Адже Болгарія – це не лише бездоганно облаштовані пляжі і зіркові готелі на березі ласкавого Чорного моря. Болгарія – коли йдеться про активний відпочинок, про акумулювання історичної і культурної інформації – це, повірте, набагато більше. А щоб розвіяти усталений стереотип про виключно «морську Болгарію» – як туристичну перлину Балканського півострова –  цього разу організатори нашого прес-туру проклали досить цікавий і несподіваний маршрут іншими її регіонами.

   

Почалася наша незабутня мандрівка із відвідання столиці гостинної країни – красуні Софії, яка у восьмому століття до нової ери мала не менш милозвучну назву – Сердика. За часів Римської імперії це поселення було центром римської провінції Нижня Дакія.  Дивовижне за позитивною енергетикою місто, у якому нині живуть і працюють близько 1 млн. 200 тис. людей, крок за кроком відкривало дня нас свою чарівність і неповторність.  Розташована біля самого підніжжя гірського масиву Вітоша, столиця Болгарії й до нашого часу зберегла в собі відгомони різних епох – від Римської імперії до наших часів. Вона може сміливо похвалитися досить насиченим культурно – розважальним життям. В чому українські журналісти пересвідчилися на власному досвіді, прогулюючись її живописними і напрочуд зеленими вулицями, площами і скверами.

 

Практично  всі головні визначні пам’ятки Софії зосереджені в історичному центрі. Тут туристи з України знайдуть зразки давньоримської і візантійської архітектури, а також сліди сталінського неокласицизму. Дякуємо супер-екскурсоводу Іні Тоніній (не дивуйтеся, її ім”я пишеться із однією літерою «н»), яка провела нас справді захопливим маршрутом! Мандруючи містом, ми зробили кілька зупинок. Перша із них – відвідування  Храму-пам’ятника Олександра Невського, який розташовано на однойменній площі. Ця  велична архітектурна споруда є однією з найбільш «впізнаваних» пам’яток мегаполіса. Храм побудували на честь солдатів і офіцерів, полеглих під час російсько-турецької війни. До речі, його будівництво завершили в 1912 році – як завжди не вистачало коштів.

 

Тривало будівництво протягом тридцяти років. Одночасно у богослужіннях, які відбуваються у храмі Олександра Невського, побудованому у ново-візантійському стилі архітектором Олександром Померанцевим, можуть  брати участь близько  10 000 людей. Зазвичай, у цій величній архітектурній споруді фотографувати її внутрішнє убранство заборонено. Але коли служителі храму дізналися, що ми є журналістами із України, вони із радістю дозволили нам тут фільмувати все, що ми хочемо. За що цим добрим людям – щира вдячність. Навколо храма-пам’ятника Олександра Невського зосереджено чимало справді  цікавих архітектурних об”єктів і історичних пам”яток, які  можна сміливо віднести до категорії mast see. Про всі з них розповісти не зможу – адже ми бачили їх, як мовиться, на «космічній швидкості». Розкажу про найбільш цікаві.

     

Ось так виглядає величний і, як на мене, дуже симпатичний, абсолютно неагресивний  болгарський лев, біля якого полюбляють робити селфі туристи із різних куточків світу. За кілька кроків від нього розташовано пам”ятник болгарському цареві Самуїлові із династії Комітопулів (роки правління з 997 – 1014). Подивіться який у нього грізний і, водночас, трагічний вираз обличчя… Ще б пак! Самуїл помер від серцевого нападу 6 жовтня 1014 року, за два місяці після катастрофічної поразки його війська в битві при Клейдіоне.  Болгарія була повністю підкорена візантійцями чотири роки по тому. Аби ще більше принизити Самуїла, його вороги викололи очі найкращим болгарським воїнам…І влаштували «марш-парад» на очах пригніченого горем царя… Цієї наруги над своїм воїнством гордий правитель Болгарії пережити вже не зміг…

   

А ось ще один пам”ятник – видатному болгарському поетові Івану Мінчову Вазову (1850-1921),  якого вдячні нащадки називають патріархом болгарської літератури. Ця справді непересічна людина була академіком Болгарської академії наук, міністром освіти, головою Спілки болгарських письменників… А ще – великим життєлюбом! Адже помер він від сердцевого нападу … у обіймах коханки-актриси, яка за віком могла б бути його онукою… Судячи із його виразу обличчя, Іван Мінчов Вазов, як на мене, прожив досить змістовне і колоритне життя…Від пам”ятника поетові рушаємо далі. І бачимо з десяток не менш цікавих історичних об”єктів на мапі цього древнього і, водночас, вічно молодого міста, девізом якого є слова : «Зростає, але не старіє»!

    

Болгарський парламент, Свято-Миколаївський храм, пам”ятник Олександрові Пушкіну,  Міністерство оборони Болгарії, палац болгарських царів (який, до речі, і дотепер є їхньою приватною власністю), знамениті на весь світ музичні фонтани, Народний театр Івана Вазова, турецька термальна купальня, яку перетворили на … на Музей міста.

   

І все це можна спізнати у історичному центрі красуні Софії  – улюбленому місті римських імператорів, візантійських володарів, османських султанів, болгарських царів та радянських керівників. А ще сучасна Софія, як не дивно це звучить, є містом парадоксів і контрастів. Скажіть, як таке може бути у наш час, коли енерго – і водні ресурси – буквально на вагу золота? На території мегаполіса  нині зосереджено більше тридцяти діючих термальних джерел, які … практично не використовуються. Як наприклад, у Будапешті чи в інших містах сучасної Європи, побудованих біля термальних джерел. Цілюща мінеральна вода і вдень, і вночі струменить із кранів на спеціально обладнаних майданчиках. Отож, її можуть абсолютно безкоштовно набирати у бутлі чи пляшки і жителі столиці Болгарії, і туристи… Набирати скільки душа забажає, скільки додому  донесеш…

    

А як би добре було, якби у Софії нарешті з”явилися сучасні  SPA – центри, у яких сотні тисяч тон лікувальної мінеральної води можна було б використовувати більш раціонально – для покращення здоров”я мільйонів людей… В тому числі – й туристів.  Це ж колосальні прибутки, які можна направити на подальшу розбудову болгарської столиці! Сподіваємося, що наступного разу, потрапивши до гостинної Софії,  ми побачимо і в цьому питанні  зміни на краще. Досхочу нагулявшись вулицями і площами зеленого і впорядкованого міста, ми, зізнаюся, дуже зголодніли. Як виявилося, добре попоїсти у Софії можна буквально на кожному кроці. Тут (практично у цілодобовому режимі) працюють сотні рестонанів, кафе, механ, бістро…

      

Огранізатори нашої  прес – поїздки вирішили провести дегустацію традиційних болгарьских наїдок і напоїв  під живу музику і пісні. І запросили українських журналістів у гості до Ніни Петрової – управительки відомої у столиці Болгарії механи «Мамин Кольо». Зізнаюся : давненько особисто я не  ласував такою смакотою. А про якість традиційних болгарських вин і ракії годі й говорити – вони завжди на висоті…

 

Ось так, під ліричні народні мелодії і етнічні танці у механі (етно ресторані) «Мамин Кольо» гостинної Ніни Петрової  завершилося наше перше знайомство із дивовижною Софією – чудовим балканським містом, яке досить вдало поєднало в собі австрійський, італійський, візантійський, орієнтальний стилі, додавши до них ще й дещицю сталінського ампіру.

Сподіваюся, ваше заочне знайомство із Софією виявилося цікавим? Як мовиться – далі буде і з нас, журналістів, не убуде. Отож, вже у наступній  публікації я розповім про наші не менш цікаві  мандри Болгарією. Із радістю розкажу вам також і  про невідомі більшості українсських туристів релігійні перлини древньої Софії. Це, повірте, вельми цікавий зріз життя найбільшого міста дружньої Болгарії. Дочекайтеся… А на завершення цієї публікації скажу так : “Хто в Софії не бував – той  Болгарії не бачив!”

 #BulgariaThreeCapitals #BulgariaTravel #DiscoverBulgaria #Болгария #отдыхвБолгарии #Болгарскийтуризм #FindStoryforYou #CeргейКомиссаров #Укрпрес_інфо #Bulgariа #ВідпочинокуБолгарії #Болгарія #МинистерствоТуризмаРеспубликиБолгария #София #Софія #Sofia

  Сергій Комісаров, шеф-редактор Інформаційного агентства УКРПРЕС-ІНФО

Фото автора

Leave a comment

Send a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *