Людей цього покоління я поважаю апріорі… Адже вони – ровесники моїх батьків. Це ті, кому нині – за 85-ть років. Ці сивочолі ветерани не із книжок і не із фільмів добре знають, що є голод, що є війна, що є відбудова народного господарства у повоєнні роки… А ще ці люди – якщо вони є митцями – відають, що є справжньою радістю життя, коли йдеться про Творчість.

Саме із такою людиною – талановитим укранським художником Веніаміном Заславським – мені пощастило познайомитися 22 червня цього року на відкритті його Ювілейної ретроспективної виставки у стінах галереї «Митець» Київської організації Національної спілки художників України. Я із першого погляду закохався у живописні полотна майстра. Позаяк це роботи справжнього професіонала, який вже більше 50-ти років свого життя Вірою і Правдою служить Мистецтву. І не лише живопису, а й її Високості сцені. У творчому активі пана Веніаміна – десятки колективних і персональних виставок. Окрім цього, майстер був художником – постановником більш ніж 70-ти спектаклів на різних театральних майданчиках України і зарубіжних держав.
На фоні реалістичних картин, присвячених Києву, Єрусалиму і кільком польским містам, ми говорили із паном Веніаміном не лише про сучасне образотворче Мистецтво. У день початку Великої Вітчизняної Війни розчулений спогадами живописець розповів мені, як його єврейська сім”я ледь не потрапила до лап фашистів і їхніх прихвостнів. Родичам Заславського і йому самому пощастило : вони не стали жертвами Бабиного Яру…
Розповів мені Веніамін Заславський також і про роки евакуації із України. Разом із батьками, братиками і сестричками він кілька років поспіль жив у далекому і, як виявилося, дуже гостинному Киргизстані… А потім, повернувшись до рідного Києва, разом зі своїми ровесниками почав відбудовувати зруйновану війною економіку нашого великого міста… Ну, а далі – все, як у мислячих інтелігентних людей : «…вчитися, вчитися і ще раз вчитися!» І не десь вчитися, а саме у творчому ВНЗ! У якому – по завершенню навчання – потім ще й довелося викладати підростаючому поколінню…
«Як на мене, у цьому світі ніщо не є випадковим. Все, що особисто мені довелося робити, я робив, як мовиться, із дальним прицілом, а не на тяп-ляп, – ділиться своїми заповітними спогадами Веніамін Заславський. – Так само і у Творчості. Я крок за кроком, методино і послідовно просувався до поставленної ще у дитинстві мети : стати професійним художником! І я досяг цієї мети. Сталося це не завдяки, а всупереч життєвим обставинам! Саме за це я і поважаю себе…»
Із Ювілеєм Веніаміна Заславського до галереї «Митець» сьогодні прийшло привітати чимало друзів, колег і родичів. Але віншували не лише його. На цій виставці ми побачили також роботи доньки Ювіляра – художниці Тетяни Заславської. Спогладання картин цієї мисткині викликає подив і захоплення : молодець, батькові є чим пишатися за свою доньку!
Про що ми говорили із учасниками вернісажу Веніаміна і Тетяни Заславських, ви дізнаєтеся із чергового випуску телевізійної програми «Мистецька хвиля +» на каналі Ukrvideotravel y YuoTube. А вас закликаю : знайдіть час і обов”язкого відвідайте цю прекрасно організовану виставку! Все, що побачите на картинах, є правдою нашого життя. І це – вражає…
Сергій Комісаров, шеф-редактор Інформаційного агентства УКРПРЕС-ІНФО, арт-критик
Фото автора

ДОВІДКОВО :

ВЕНІАМІН  ЗАСЛАВСЬКИЙ 

  Народився в Києві 1 травня 1936 року.
Коли у 1941 році почалася війна. Батько евакуював свою родину і рідних, сам залишився. Бувши командиром аеростатів повітряного загородження, і захищаючи свій улюблений Київ, загинув. Було йому всього 29 років.
У 1946 році з мамою і братом повернувся у своє улюблене місто Київ. Навчався в школі, ізостудії будинку піонерів, потім в художньому училищі, служив в армії. Після демобілізації вступив до Київського художнього інституту на факультет живопису. Майстерня професора Штільмана, Костецького. Вчителями живопису і малюнка були: Василь Забашта, Борис Піаніда, Микола Попов, Петро Басанець, Сергій Подерв’я́нський

На третьому курсі живописного факультету відкрилася театральна майстерня під керівництвом професора Миколи Духновського, де отримав знання зі сценографії.
З 1967 року за направленням Міністерства культури, після закінчення Київського художнього інституту (нині НАОМА) 25 років працював художником-постановником Київського театру оперети. Оформив 70 вистав, серед яких 40 вистав оформлено у Київському театрі оперети, і 30 вистав у різних країнах серед яких найбільше у Польщі та Словаччині. З 1968 року брав участь у Республіканських та закордонних виставках різних країн світу.

Має понад десять персональних виставок. 15 років був старшим викладачем Української академії мистецтв.

Заславський В.Ф. є членом Спілки художників України, членом Національної спілки театральних діячів України, Заслуженим діячем культури Польщі.

#ВеніамінЗаславський #ТетянаЗаславська #ЮвілейхудожникаВеніамінаЗаславського #РетроспективнавиставкаВеніамінаЗаславського #творчістьВеніамінаЗаславського
#СергійКомісаров #КарінаКравець #НаталіяВащук #ГалереяМитець #Митець #УКРПРЕС_ІНФО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *