Епіграфом до моєї публікації про чергову мистецьку прем”єру у столиці України, яка відбулася 17 березня у Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе на Подолі, я обрав  слова із чудової пісні «Есть только миг» композитора Олександра Зацепіна та поета Леоніда Дербеньова, яку більшість представників старшого покоління знає на пам”ять…
«Призрачно все в этом мире бушующем.
Есть только миг – за него и держись.
Есть только миг между прошлым и будущим.
Именно он называется жизнь…»

 

«Між минулим та майбутнім» – саме так називається виставка картин  відомого  живописця, члена Національної спілки художників України Павла Яковича Шарка, яка триватиме у стінах цього закладу духовності і культури нашої столиці до 29-го березня. На відкритті вернісажу колеги і друзі митця побачили 33 нові роботи живописця, виконані ним у вельми цікавій і дещо несподіваній  авторській манері, яку він, есперементуючи,  «винайшов» для себе нещодавно.

Ще рік – два тому Павло Шарко, як говорили друзі-художники, був «міцним реалістом», а нині відкрився абсолютно новою гранню свого таланту. Адже художник, якому у день відкриття його чергового персонального вернісажу виповнилося 73 роки (із чим усі ми  його від щирого серця вітаємо!) і справді постійно експерементує, шукає новітні стилістичні прийоми, намагається знайти нестандартну лінію власного творчого горизонту.

 

 

«Мені дуже приємно, що свого часу Павло Якович Шарко, закінчивши службу у Армії у чині полковника, у досить поважному віці завітав саме до моєї студії і почав, як мовиться, із азів опановувати професію живописця, – ділиться своїми враженнями від побаченого на виставці «Між минулим та майбутнім» Заслужений художник України Віктор Левченко.

– Завжди вражала його тяга до знань, націленність на результат, постійне бажання вчитися, відкривати щось невідоме для себе, а також активно і плідно  спілкуватися із професійними художниками… І протягом лише кількох років аматор  Павло Якович досяг значних висот у сучасному образотворчому  Мистецтві, а потім вступив до лав НСХУ. А взагалі можу сказати так: Павло Шарко – від природи, від душі – є казкарем. Подивіться на його дивовижні роботи. Це й справді – казка. Де саме він «черпає» свої фантастичні  сюжети,  я вам точно не скажу. Але дивні картини мого друга завжди вражають. Це струмок, ні, скоріше за все, це – водоспад Мистецтва. І воно «бурлить» у душі Павла Яковича яскравими, кольоровими, декоративними, композиційно довершеними, але – і це головне – вельми цікавими творами. Я дуже задоволений побаченим на виставці. Як на мене, цього разу мій студієць відкрився ще однією гранню свого яскравого таланту.»

«У глибині душі я десь передбачав, що на виставці «Між минулим та майбутнім» на усіх нас чекають «сюрпризи» від Павла Яковича, але щоб у такому обсязі – навіть собі  і не уявляв, – говорить відомий український аквареліст Сергій Григор”єв.

– Нині – і це приємно вражає – ми побачили нового Шарка. У порівнянні із попередніми вернісажами констатую колосальний творчій ріст цієї людини-митця. Він, як мовиться, став на голову вищим самого себе.  У Павла Яковича, на мою думку,  остаточно  сформувався авторський погляд на навколишнє життя. Це вже не той художник, якого ми знали кілька років тому. Ми бачимо, що він став на новий шлях,  створюючи нові символи, нові  образи  реальності… Митець  просувається  до узагальнення, осмислення навколишнього середовища. І я щиро радію за нашого спільного друга. Павло Якович, мені здається, таки – знайшов у Мистецтві саме те, чого так довго і наполегливо шукав.»

«Виставка «Між минулим та майбутнім» приємно здивувала і професіоналів, і шанувальників творчості, – сказав на відкритті вернісажу Заслужений діяч мистецтв України Леонід Сотник.

– Як на мене, кожен сучасний художник повинен постійно шукати відповіді на три «вічних» питання : «Хто я? Що я представляю, як митець? І, взагалі, яке моє місце у цьому світі?»  Якщо відштовхуватися від цих філософських запитань, то можу сказати про Павла Яковича так: він не лише яскравий художник, він – справжній патріот України. Ви лише уявіть собі: більше 30-ти років цей чоловік тримав у руках зброю. У прямому розумінні цих слів. А потім, коли пішов на пенсію, взяв у руки пензлі і фарби.

І почав кожного дня творити із молодим запалом! Знаєте, можна перемагати когось із зброєю у руках. А  можна отримувати перемогу на духовному рівні. У Музеї – майстерні Івана Кавалерідзе друзі і колеги Павла Шарка  сьогодні милувалися  чудовими полотнами цього об”єктвно талановитого живописця. Бачу, що він перебуває у активному творчому пошуці – не зважаючи на сивину на скронях. Словом, виставкою такого рівня воістину можна пишатися. Так само, як і дружбою із цією прекрасною людиною».

Із підкоренням чергової мистецької вершини Павла Шарка привітали усі запрошені на його вернісаж. «Віншую Вас із гарною виставкою, поздоровляю із чудовим творчим доробком, – сказав на офіційному відкритті вернісажу директор Музею – майстерні Івана Кавалерідзе Заслужений діяч мистецтв України Олександр Юнін. – А на згадку про цю подію хочу подарувати Вам від  колективу Музею і ще п”ятьох муніципальних музеїв Києва – каталог «Скульптури Івана Петровича Кавалерідзе». Нехай ця гарно ілюстрована книга стане стимулом у Вашій подальшій роботі як митця. А ми, працівники Музею і Ваші друзі, чекатимемо на нову виставку Павла Шарка у цих, як говорять митці, «намолених» стінах».

#ХудожникПавлоШарко #творчістьПавлаШарка #ПерсональнавиствкаПавлаШарка  #виставкаМіжминулимтамайбутнім #УКРПРЕС_ІНФО #СергійКомісаров #ОлександрЮнін

Сергій  Комісаров, шеф-редактор Інформаційного  агентства УКРПРЕС-ІНФО, арт-критик
Фото автора

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *