Шукаємо сучасні культурні коди у … трипільському народі!

Шукаємо сучасні культурні коди у … трипільському народі!
Хто ми? Звідки прийшли? Що є фундаментом нашої сучасної Культури? Для мислячих людей, не байдужих серцем і душею до вивчення Історії і Духовності нашого народу, ці питання багато важать… Втім, відповіді на них шукають і знаходять, на жаль, далеко не всі – проблеми виживання в умовах непростого сьогодення тому на заваді. І все ж, правило не було б правилом, якщо б…

Все вірно! На щастя, є в сучасному  українському суспільстві непересічні особистості, для яких пошук культурного коду нашого народу завжди був і залишається чи не головним пріоритетом.

Днями до мене зателефонувала організаторка Проекту «Культурний код», координаторка низки проектів Фонду сприяння розвитку мистецтв, Head international project Archikidz Festival в Малій Академії Наук Анна Довбня. « Є бажання доторкнутися до Вічності? – трохи понизивши голос, спитала вона. – Знаю, що є… Отож, налаштовуйся на позитив. На тебе чекає фантастична мандрівка в глибину століть… І прихопи, будь ласка,  із собою фотоапарат. Адже цього вечора особливо поталанить : на твоїх очах відбудеться «занурення» наших сучасників  до витоків трипільської культури!..»

Відмовитися від пропозиції чарівної Анни – просто неможливо. Адже я ще зі студентської лави люблю і поважаю  Трипільську культуру, прочитав про неї чимало цікавих книжок і наукових трактатів… А тут – така несподівана пропозиція! Спитав у своєї співрозмовниці : «У якомусь музеї зніматимемо? Чи в галереї? Світло із собою прихопити?»

Відповідь Анни просто  приголомшила : «Цього разу – ні! «Занурення» у древню  Трипільську культуру відбуватиметься … у київському ресторані «Глек», на Великій Житомирській. Там і світла вистачить для зйомки, і атмосфера – супер позитивна, і компанія на цей мистецький захід підібралася, як мовиться, саме та, що треба! Головне – приходь. Не пошкодуєш!»

І ось я у «Глеку». На мене цього вечора і справді чекала прекрасна компанія – більше десяти симпатичних жінок, які, так само, як і я, закохані у  епоху Трипілля. Формат нашої вечірнього колективного рандеву – не просто посиденьки, а трьох годинне спілкування  із відомою в Україні і за межами нашої держави майстринею з реконструкції трипільської кераміки Людмилою Смоляковою.

Плюс до цього –  презентація її скульптур і ужиткових речей. Далі  майстер-клас, протягом якого кожна із запрошених на цей вечір жінок опанує ази ліплення кераміки. Ну, і «вишенька на тортику»  –  чаювання підчудову меланхолійну музику…


Тема нашої зустрічі – «Символіка, магія, гармонія і сила трипільської культури». А це – саме те, що треба, аби продовжувати  шукати відповіді на запитання, із яких я, власне, і почав цю публікацію.«Трипільска культура і дотепер залишається великою таємницею європейської Доісторії, – розповіла учасницям нашої зустрічі в історичному центрі столиці майстриня з реконструкції трипільської кераміки Людмила Смолякова.

– На думку вчених, існувала вона на території України ще 5-3 тисячоліттях до нашої ери, в епоху енеоліту (мідного віку). Отож, вважайте, що Трипільська культура зародилася ще до виникнення цивілізації у Єгипті, Шумері та Древньому Китаї. Трипільська культура займала значну територію Лісостепу, в межах сучасних Правобережної України, Молдови та Румунії. Саме Трипільська культура й заклала основи хліборобської цивілізації України. Ну, а відкрив цю культуру (в кінці 19-го століття) археолог зі світовим ім”ям Вікентій Хвойка.

Сталося це практично випадково, коли на території маєтку Хвойки його працівники викопали із надр землі великий глиняний горщик… Майже непошкоджений. А потім біля горщика вони знайшли чимало не менш цінних історичних артефактів тієї ж доби.Саме цієї пори вчені активно вивчають Трипільську культуру. І не лише в Україні, а й на території сусідніх держав –  Молдови та Румунії.  Щороку під час проведення польових робіт  археологи і студенти  знаходять тисячі унікальних артефактів, які зберіглися з часів енеоліту аж до нашої епохи.

 

На думку вчених, Трипільська культура залишила колосальний матеріальних та духовний скарб в історії світової цивілізації : сліди тисяч поселень і величезних протоміст з двоповерховими будівлями, знаряддями праці та кераміку, довершеність і функціональність  якої просто вражає! Трипільська культура несе в собі поклоніння  Матері – Богині, яка дарує своїм дітям (в тому числі, і нашим сучасникам) цілий Всесвіт.

Саме цю Богиню відображали у своїх численних мистецьких творах наші пращури – кочівники, які оселилися і жили на території сучасної Правобережної України. У майстерні я вже протягом більше двадцяти років реконструюю плоди їхньої праці.

Вони буквально зачаровують мене своєю витонченістю та різноманітністю форм, космічністю та символізмом, що розповідають про світогляд вільної (!) людини тієї далекої від нас епохи. Людини, яка не лише «плуга перла» на тернистій ниві, вирощуючи хліб для себе і своєї сім”ї. Наші пращури – трипільці думали про Вічність, про Всесвіт, про Природу і намагалися відтворювати свої думки у Мистецтві!»Як жили ці люди, якими інструментами створювали із звичайної глини свої рукотворні шедеври, учасниці прекрасно організованої зустрічі у ресторані «Глек» дізналися із відео фільму «Світло для світу».

Кадри фільму розповідають про  таємничу символіку найдавнішої цивілізації, в тому числі, і про стародавні руни, зображені на керамічних виробах трипільців. Можемо пишатися нашими пращурами! Адже Трипілля – це високо розвинена культура землеробів, які зберігали тісний зв’язок з землею.

Але дивилися на небо! Трипільці методично і послідовно, буквально крок за кроком протягом тисячоліть відстежували цикли природи, зуміли створити перший місячний календар і дали назви багатьом із відомих нині сузір’їв. Їхній винахід – так звана орнаментальна система – відома нашим сучасникам завдяки знайденим у землі останкам трипільської кераміки.

Йдеться про мову символів, зрозумілу (в тому числі) і нам! Людмила Смолякова показала учасницям зустрічі кілька тарілок, виготовлених в її творчій майстерні. І – «розшифрувала»,  що саме на них «написано».  Ну, а потім жінки раннього і середнього бальзаківського віку, які прийшли на цю фантастичну творчу  зустріч, буквально на моїх очах перетворилися на … школярок молодших класів і з величезним натхненням почали малювати на сирій глині свої (!) заповітні  руни і створювати свої (!) таємні знаки… Це було просто дивовижно! Ось вам і занурення у океан Трипільскої культури!

А на завершення майстер – класу під керівництвом Людмили Смолякової кожна із його учасниць отримала в подарунок дуже красиву  чашку ручної роботи. Ця ужиткова річ  є правдивою копією тих  чашок, якими користувалися у своєму повсякденному житті древні трипільці.

Коли ми вже розходилися по домівках із сувенірами в руках,координаторка низки проектів Фонду сприяння розвитку мистецтв, Head international project Archikidz Festival в Малій Академії Наук Анна Довбня пообіцяла : далі – буде!

Чергова наша зустріч відбудеться вже безпосередньо у творчій майстерні Людмили Смолякової. Там ми зможемо побачити більше 2000 творів мистецтва, які є продовженням творчості наших пращурів – трипільців! Цікаво і вам побувати в гостях у майстрині з реконструкції трипільської кераміки?

Тоді – приєднуйтеся до цього проекту. Більше про нього – шукайте за цим посиланням у Фейсбуці https://www.facebook.com/profile.php?id=100008379759419. Організатори Проекту «Культурний код» допоможуть кожному долучитися до цієї напрочуд цікавої справи – занурення у вир древньої Трипільської культури!

 

#Культурнийкод #ПроектКультурнийкод #Трипілля #Трипільськакультура #Трипільськакераміка #Глина

#Фондсприяннярозвиткумистецтв

#АннаДовбня #АннаСмолякова #РесторанГлек

#СергійКомісаров #УКПРЕС_ІНФО

 

Сергій Комісаров, шеф-редактор Інформаційного  агентства УКПРЕС-ІНФО

Фото – автора

Leave a comment

Send a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *