“2019-й: підсумки і прогнози”. Результати загальнонаціонального опитування

“2019-й: підсумки і прогнози”. Результати загальнонаціонального опитування

26 грудня в інформаційному агентстві Укрінформ відбулася прес-конференція  “2019-й: підсумки і прогнози”, організатором якої є Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва  в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

Понад 40% українців вважають Зеленського політиком року — опитування “Демініціатив”. На ній йшлося про те, щопонад 40% українців вважають Президента України Володимира Зеленського політиком 2019 року.

Про це свідчать дані загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова, результати якого презентовані в Укрінформі 26 грудня.

“Політиком 2019 року однозначно визнано Володимира Зеленського — його назвали 46% населення. Далі йдуть Петро Порошенко (7,5%, минулого року — 16%), Юлія Тимошенко (3%, торік — 12%), Дмитро Разумков (3%), Юрій Бойко (3%, торік — 4%), Віктор Медведчук (2%)”, — зазначають автори дослідження.

Як наголошується, 24% громадян не назвали жодної кандидатури (у 2018 році таких респондентів було 25%).

Згідно з результатами опитування, головною політичною подією року в Україні респонденти вважають вибори — парламентські та президентські (58%), причому розцінюють цю подію як позитивну. Значущими подіями, на думку опитуваних, також були визволення полонених (8%), нормандська зустріч (5%), отримання Томосу (2%), розведення військ на Донбасі (2%), впровадження ринку землі (2%). Водночас, 16% респондентів не змогли назвати жодної події (минулого року цей показник становив 12%).

Натомість, головною політичною подією 2019 року в світі опитувані вважають нормандську зустріч (23%). Учасники дослідження також називали імпічмент Трампа (6%), війну в Сирії (2%), Brexit (2%), протести “жовтих жилетів” у Франції (2%). Утім, 51% респондентів не назвали жодної події.

Загальнонаціональне дослідження провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18-ти років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Найбільше українці довіряють Зеленському, Разумкову та армії — опитування

Найбільший позитивний баланс довіри українців мають Президент Володимир Зеленський і Голова Верховної Ради Дмитро Разумков, а серед соціальних інституцій населення найбільше довіряє Збройним силам України.

Про це свідчать дані загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова, результати якого презентовані під час пресконференції в Укрінформі 26 грудня.

“Позитивний баланс рейтингу довіри, тобто перевагу довіри над недовірою, мають лише лише два політики — Володимир Зеленський (довіряють 62%, не довіряють 31%, баланс довіри-недовіри +31%) та Дмитро Разумков (довіряють 48%, не довіряють 38%, баланс довіри-недовіри +10%)”, – йдеться в дослідженні.

Серед громадських діячів переважає довіра до колишнього бранця Кремля режисера Олега Сенцова — йому довіряють 41% українців, не довіряють 36%, баланс становить +5%.

Найгірший же баланс довіри-недовіри мають п’ятий Президент Петро Порошенко (-66%), лідер партії “Опозиційна платформа – За життя” Віктор Медведчук (-61%), міський голова Києва Віталій Кличко (-55%), міністр внутрішніх справ Арсен Аваков (-54%), лідер “Батьківщини” Юлія Тимошенко (-54%), співголова партії “Опозиційна платформа – За життя” Юрій Бойко (-47%), Анатолій Шарій (-41%).

Далі за рівнем негативно балансу, згідно з опитуванням, ідуть Андрій Портнов (-37%), Андрій Богдан (-33%), Давид Арахамія (-33%), Святослав Вакарчук (-27%) та Олексій Гончарук (-16%).

Серед соціальних інституцій найбільшу довіру громадян мають Збройні сили України (71% довіри, 22% недовіри, баланс +49%), церква (довіряють 65%, не довіряють 25%, баланс довіри +40%), волонтерські організації (довіра 64%, недовіра 26%, баланс +38%).

Позитивний баланс довіри також мають Державна служба з надзвичайних ситуацій (+33%), Національна гвардія України (+31%), Державна прикордонна служба (+28%), добровольчі батальйони (+25%), громадські організації (+16%) та ЗМІ (+15%).

Найбільш негативно українці ставлять до ЗМІ Росії (довіряє лише 7%), а серед українських інституцій громадяни найбільше не довіряють судовій системі (баланс довіри-недовіри -62%) і політичним партіям (-54%).

Загальнонаціональне дослідження провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Було опитано 2017 респондентів віком від 18-ти років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Чинну владу вважають кращою за попередню 43% українців — опитування

Чинну владу вважають кращою за попередню 43% українців.

Про це свідчать дані загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова, результати якого були презентовані під час пресконференції в Укрінформі 26 грудня.

“Вважають, що нинішня влада краща за попередню, 43% українців, 13% мають протилежну позицію, а на думку 34% респондентів, нинішня влада нічим не відрізняється від попередньої”, – йдеться у дослідженні.

При цьому 16% опитаних висловили думку, що найближчим часом у їхніх містах можливі масові акції протесту (3% у цьому впевнені та ще 13% припускають таку ймовірність). Водночас 40% вважають таку перспективу малоймовірною, а 34% певні, що таких виступів не буде. Про особисту готовність брати участь у таких мітингах та демонстраціях заявили 17% респондентів (4% – обов’язково, 13% – найімовірніше), а 71% заявляє про неготовність. За даними експертів Фонду “Демократичні ініціативи”, майже такими самими були результати й наприкінці 2018 року.

Водночас, 21% опитаних припускає, що протягом 2020 року може виникнути третій Майдан, а 66% вважають, що цього не буде.

Загальнонаціональне дослідження провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18-ти років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Близько 70% українців мають намір святкувати Різдво 7 січня — опитування

Близько 70% українців мають намір святкувати Різдво Христове 7 січня 2020 року.

Про це свідчать дані загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова, результати якого були презентовані під час пресконференції в Укрінформі 26 грудня.

“Більшість українців, як і минулого року, мають намір святкувати Різдво 7 січня наступного року — 67% (у 2017 році — 76%, у 2018 році — 69%), ще 21% (у 2018 році — 17%) святкуватимуть обидва рази — і 25 грудня, і 7 січня, і лише 4%, як і торік, відповіли, що святкуватимуть лише 25 грудня, а не святкуватимуть Різдво взагалі 6% українців (у 2018 році було 8%)”, – йдеться у дослідженні.

Водночас абсолютна більшість респондентів (86%) зазначили, що полюбляють новорічні свята, по-різному до них ставляться 9% українців і не люблять лише 5%.

При цьому 61% українців повідомили експертам, що в 2019 році були дуже або переважно щасливими, як і торік. Найбільше щасливих виявилося у західному регіоні — 72%, тоді як у центральному цей показник становить 58%, у південному — 65%, а в східному — 55%.

“У більшості громадян сподівання на наступний рік доволі оптимістичні: 21% впевнені, що 2020 рік обов’язково буде кращим за нинішній, ще 61% на це сподіваються, 8% передбачають, що гіршого не буде. І лише 1% упевнені, що наступного року буде гірше”, – уточнюють автори дослідження.

Новорічну ніч, згідно з опитуванням, більшість українців (67%) проведуть удома, в колі сім’ї, на противагу яким лише по 1% планують зустріти 2020 рік у цікавій подорожі або за кордоном.

При цьому середня сума, яку українці готові витратити на святковий стіл, становить 1390 грн, що менше, ніж торік (1752 грн). Водночас 23% опитаних, як і торік, відповіли, що в них на новорічний стіл немає грошей.

Щодо подарунків, то, як і в 2018-му, найбільше українці хотіли би отримати здоров’я (49%), мир у країні (40%), лад у сім’ї (9%), гроші (24%), хорошу роботу (16%), успіхи дітей (12%). Узагалі ж не чекає жодних подарунків на Новий рік лише 1% респондентів.

Загальнонаціональне дослідження провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей. Дослідниками було опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Понад 70% населення держави вважають себе громадянами України – опитування

Абсолютна більшість населення Української держави (75%) вважає себе громадянами України.

Про це свідчать дані загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова, результати якого були презентовані під час пресконференції в Укрінформі 26 грудня.

“Абсолютна більшість населення України вважає себе насамперед громадянами України (75% проти 65,5% у 2018 році), регіональна ідентифікація переважає у 16% (торік цей показник становив 18%). Загальнонаціональна ідентифікація переважає в усіх регіонах України: у Центральному — 78%, у Західному — 76%, у Південному — 84%, у Східному — 66%. Водночас на Сході вираженою ще є ідентифікація з відчуттям себе громадянами колишнього Радянського Союзу (7%)”, – йдеться в дослідженні.

За даними опитування, українці думають про майбутнє України з надією (56%), оптимізмом (38%) і водночас тривогою (26%).

Загальнонаціональне дослідження провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18-ти років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Опитування: Понад 60% українців виступають за вступ України до ЄС та 51% — до НАТО

Понад 60% українців у грудні 2019 року обрали вступ України до Європейського Союзу як вектор зовнішньополітичної орієнтації держави.

Про це свідчать дані загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова, результати якого були презентовані під час пресконференції в Укрінформі 26 грудня.

“Останніми роками громадська думка щодо вибору зовнішньополітичної орієнтації — стабільна. Так, у грудні 2014 року 57% обирали орієнтацію на вступ до ЄС і 16% – на Митний союз, у грудні 2015-го — 59% і 13% відповідно, у грудні 2016-го — 58% і 11%, у грудні 2017-го — ці показники становили 59% і 11%, торік — 59% і 12,5%, а в грудні 2019-го 64% опитаних обирають вступ до ЄС і 13% – до Митного союзу”, – йдеться в опитуванні.

При цьому більшість населення вважає, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би вступ до НАТО. Так, згідно з дослідженням, вважає 51% громадян (торік цей показник становив 46%), а ще 1,5% сподіваються на військовий союз із США.

Загалом, 44% українців вважають, що держава прямує у правильному напрямку.

Загальнонаціональне дослідження провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Дослідниками було опитано 2017 респондентів віком від 18-ти років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Експерти назвали головними подіями року вибори та “нормандську зустріч” – опитування “Демініціатив”

Основними для країни подіями 2019 року українські експерти вважають вибори, президентські і парламентські, що закінчилися перемогою Володимира Зеленського та його партії “Слуга народу”, а також зустріч очільників України, Франції, Німеччини та Росії у “нормандському форматі”.

Про це повідомив на пресконференції в Укрінформі Андрій Сухарина, політичний аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, презентуючи дані експертного опитування, проведеного Фондом.

“Ці події йдуть з доволі великим відривом від інших подій — 50 експертів з 58-ми опитаних. Важливо, що вибори, які відбулися, були визнані демократичними, і експерти вважають це одним з найбільших внутрішньополітичних досягнень”, – наголосив Сухарина.

За його словами, другим досягненням експерти вважають реформи, розпочаті ще при минулій владі. “Реформи здебільшого продовжуються”, – зауважив аналітик.

“І третє — те, що є певні ознаки того, що антикорупційна боротьба буде інтенсифікуватися і посилюватися. Але в експертній свідомості немає такого, що є чітка або перемога або зрада. Говорячи про найбільші невдачі, експерти на першому місці ставлять певні невдалі кроки в реалізації реформ, тому що приймалися суперечливі рішення або дійсно відверто невдалі. І з одного боку продовження реформ — це плюс і перемога, а з іншого — не так добре вони вже й реалізуються. І це невдача”, – зауважив Сухарина.

Він додав, що інші невдачі експерти пов’язують з низьким рівнем фаховості і компетентності представників нової влади.

“І ще одна річ, яка сильно збурила як усе суспільство, так і громадянське суспільство та експертне середовище, – це той фон, який створився навколо затримання підозрюваних у справі Шеремета. І тут говорять про можливий тиск на добровольчий рух і, можливо, навіть на громадянське суспільство”, – наголосив аналітик.

Щодо зовнішньополітичних перемог він зазначив, що експерти назвали звільнення українських моряків та політв’язнів; зустріч у “нормандському форматі”, яка відбулася без суттєвих поступок Росії; перемогу України у міжнародних судах.

“Щодо зовнішньополітичних невдач, то перша з них — це те, що Україна, цього не хотячи, вплуталася у великий скандал у США, пов’язаний з імпічментом Трампа. Інші невдачі – це відновлення делегії РФ у ПАРЄ та зменшення міжнародної суб’єктності України і зростання втоми від України, українського питання на міжнароденій арені”, – поінформував Сухарина.

Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва 17 — 24 провів експертне опитування “2019 рік в оцінках експертів”. Метою опитування було з’ясувати думки та оцінки експертів щодо основних підсумків 2019 року для України та прогнозів на наступний рік. Усього було опитано 58 експертів.   

Експерти зафіксували зниження рівня законності і демократії — опитування

Експерти відзначили покращення економічної ситуації в Україні, незначне зниження рівня корупції, однак і рівень законності також пішов донизу.

Про це повідомив на пресконференції в Укрінформі Андрій Сухарина, політичний аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, презентуючи дані експертного опитування, проведеного Фондом.

“Експерти оцінили індикатори розвитку країни за 10-бальною шкалою. І якщо економічна ситуація в Україні в принципі покращується (4,6 проти 4,4 в 2018 році), то стан свободи слова трохи погіршився (6,1 проти 6,8 у 2018-му). Рівень корупції є високим, він незначно знизився порівняно з 2018-им (7,3, був 7,8). Але також знизився і рівень дотримання законності (3,3, був 3,6), що не є добрим”, – зазначив Сухарина.

Він додав, що демонструється зниження оцінок у таких факторах, як рівень демократії (5,6, був 6,3), рівень свободи слова (6,1, був 6,8) і рівень прогнозованості розвитку держави (3,9, був 5,0).

“Це тому, що вся влада сконцентрована в руках однієї партії, що в українських умовах не сприймається демократично. І відповідно ніхто не знає, що ця партія до кінця буде робити”, – зауважив аналітик.

Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва 17 — 24 провів експертне опитування “2019 рік в оцінках експертів”. Метою опитування було з’ясувати думки та оцінки експертів щодо основних підсумків 2019 року для України та прогнозів на наступний рік. Усього було опитано 58 експертів.   

Найуспішнішим політиком року експерти вважають Володимира Зеленського – опитування

Українські експерти вважають найуспішнішими “політиками року” Володимира Зеленського, Дмитра Разумкова та Андрія Богдана, а “політиками-невдахами” – Петра Порошенка, Юлію Тимошенко та Олега Ляшка

Про це повідомив на пресконференції в Укрінформі Андрій Сухарина, політичний аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, презентуючи дані експертного опитування, проведеного Фондом.

“Володимир Зеленський з великим відривом попереду — 37 з 58. На другому і третьому місцях у “персонах року” – члени його команди Дмитро Разумков та Андрій Богдан. На 4-му місці — представник “досвідчених політиків” Арсен Аваков, який зумів залишитися при новій владі”, – сказав Сухарина.

Серед “політиків-невдах” лідирують Петро Порошенко, Юлія Тимошенко та Олег Ляшко.

“За перше місце йшла відчайдушна боротьба між Петром Порошенком і Юлією Тимошенко. Порошенко з незначним відривом попереду (24 голоси), за ним Тимошенко (21), на третьому місці Олег Ляшко (13). На четвертому “почесному” місці – Святослав Вакарчук (9), який так і не спромігся зайняти суттєву роль в українській політиці”, – зауважив аналітик.

Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва 17 — 24 провів експертне опитування “2019 рік в оцінках експертів”. Метою опитування було з’ясувати думки та оцінки експертів щодо основних підсумків 2019 року для України та прогнозів на наступний рік. Усього було опитано 58 експертів.   

Розпуску Ради не відбудеться, фракція “Слуга народу” збереже більшість — Гарань

Дострокових виборів до Верховної Ради наступного року не відбудеться, а фракції “Слуга народу” вдасться зберегти свою більшість.

Такий прогноз озвучив науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, професор політології НаУКМА Олексій Гарань на пресконференції в Укрінформі.

“Щодо парламенту, я думаю, диференціація у фракції Зеленського буде йти, але в той же час вона збереже більшість у парламенті. На даний момент розпуск парламенту виглядає менш імовірним, тому що будь-які вибори – це завжди ризик. Ми пам’ятаємо, що за пропорційними списками Зеленський не набрав абсолютної більшості, ця більшість сформувалася за рахунок мажоритарників”, – сказав Гарань.

Щодо уряду він зазначив, що там ситуація інша і, на його думку, в Кабміні будуть ротації.

“Я не виключаю відставки Гончарука, хоча це значною мірою буде залежати від ситуації в економіці і від того, чи вдасться провести рішення, які можуть бути представлені населенню як успішні в економічній сфері”, – додав політолог.

Він також констатував, що в країні відбула швидка концентрація влади і це небезпечно.

“Я не очікував, що відбудеться така її монополізація і така явна відбудова моделі, яку я називаю персоналістською, де все зав’язано на одну людину, яка не має відповідних знань, яка покладається не на професіоналів, а в першу чергу на тих людей, кому вона довіряє. І це створює великі небезпеки”, – зауважив Гарань.

Водночас, за його словами, ця персоналістська модель є популістською — коли за вказівкою президента штучно знижуть ціни на заправках, імовірно будуть знижені ціни в платіжках, закривають гральний бізнес.

“Це дозволяє підтримувати дуже високий рейтинг популярності і створити уявлення, що все можна вирішити. Може з’явитися комплекс месіанства: все, що я роблю, проходить, мій рейтинг тримається. І це, на мою думку, – насправді є небезпека. Тому що це буде впливати на професіоналізм подальших рішень, на те, що здебільшого ці рішення будуть визначатися політичною доцільністю. Для Зеленського головне — це результат. Як він досягається, це не є його пріоритетом”, – зазначив Гарань.  

Інформація – за підсумками прес-конференції у інформаційному агентстві Укрінформ

Leave a comment

Send a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *