Результати досліднення «Євромапа України: рейтинг європейської інтеграції областей»

Результати досліднення «Євромапа України: рейтинг європейської інтеграції областей»

11 листопада Центр «Нова Європа» запросив політиків, соціологів, диломатів і журналістів на презентацію унікального дослідження «Євромапа України: рейтинг європейської інтеграції областей», підготовленого аналітиками ЦНЄ у співпраці з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції

Уже п’ять років поспіль Україна на всіх рівнях декларує безальтернативність європейського вибору.

Набула чинності Угода про асоціацію. Українці отримали можливість подорожувати до ЄС без віз. Рух до членства в Європейському Союзі був закріплений у Конституції. 

Але яким чином найкращі стандарти та практики Європейського Союзу змогли проникнути у різні області України?

Наскільки поняття “європейська інтеграція” перестало бути абстрактним шифром вузького кола експертів та політиків у Києві, а натомість почало асоціюватися в українців у різних регіонах з цілком практичними змінами? На яких напрямках ми бачимо зближення з ЄС, а де відбувається підміна понять чи саботаж?

На ці питання експерти Центру “Нова Європа” вирішили відповісти у співпраці з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції, створивши “Євромапу” – рейтинг областей, складений на основі відповідності до індикаторів, які, на нашу думку, найбільш виразно відображають динаміку зближення окремих регіонів країни з ЄС.

Методологія

Аби отримати найбільш об’єктивну та вичерпну картину рівня європейської інтеграції в різних областях, ми розробили 34 відповідних індикатори в рамках таких восьми сфер:

Економічна інтеграція

Інфраструктура

Локальна демократія та підзвітність

Освітня, наукова та культурна інтеграція

Енергетична та екологічна політика

Гендерна рівність

Комунікація євроінтеграції

Ширше партнерство

Індикатори, своєю чергою, ми поділили на три групи залежно від їхньої ваги, тобто важливості для оцінки наближеності тієї чи іншої області до стандартів та найкращих практик держав-членів ЄС.

Індикатори, що мають найбільше значення, оцінювались у 10 балів, середнє – у 7 балів, найменше – у 5 балів.

Здебільшого за 10-бальною шкалою оцінювались економічні індикатори, за 7-бальною – індикатори зі сфер “локальна демократія та підзвітність”, а також “комунікація євроінтеграції”, за 5-бальною – індикатори зі сфер “гендерна рівність” та “ширше партнерство”.

Оцінювання здійснювалося методом пропорційного рейтингування – від кращого результату тієї чи іншої області до гіршого – із застосуванням відповідного кроку.

Євромапа України

Область Фінальна оцінка
1.        Львівська 165,3
2.        Івано-Франківська 140,28
3.        Вінницька 136,43
4.        Сумська 134,82
5.        Волинська 134,79
6.        Чернівецька 131,42
7.        Одеська 121,88
8.        Закарпатська 121,24
9.        Полтавська 120,71
10.    Тернопільська 118,01
11.    Черкаська 116,11
12.    Дніпропетровська 115,69
13.    Харківська 115,2
14.    Хмельницька 114,33
15.    Чернігівська 113,78
16.    Житомирська 112,41
17.    Київська 107,38
18.    Рівненська 100,71
19.    Миколаївська 94,69
20.    Запорізька 91,28
21.    Донецька 90,91
22.    м. Київ 89,3
23.    Кіровоградська 88,45
24.    Херсонська 88,02
25.    Луганська 69,4

*Дані наведені без урахування тимчасово окупованих територій АР Крим і м. Севастополя, Луганської та Донецької областей

Ключові висновки

За результатами нашого дослідження до трійки лідерів увійшли Львівщина, Івано-Франківщина та Вінниччина. Однак важливо зазначити, що навіть вони далекі від ідеального стану справ (досягнули дещо більше половини від усіх індикаторів).

Південні та східні області очолюють рейтинги у низці секторів – наприклад, Миколаївщина має найвищі показники з нарощування своїх експортних потужностей на ринок ЄС.

Донецька та Луганська області переважають за кількістю проєктів у рамках кредитної підтримки з боку Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), а Херсонська та Харківська – за обсягами фінансування таких проєктів. Серед областей, які мають найбільшу кількість підприємств із капіталом із країн ЄС, – Дніпропетровська і Харківська.

Згідно з нашими попередніми дослідженнями, для значної частини українського суспільства показником того, що Україна рухається до ЄС, є оновлені дороги.

Ми з’ясували, що Львівська, Одеська, Черкаська області лідирують за показником кілометражу відремонтованих доріг. Українцям з різних регіонів із кожним роком стає все легше потрапити до ЄС через розвиток регіональних аеропортів та прихід авіакомпаній-лоукостерів.

В абсолютній більшості областей України інвестори з країн Європейського Союзу переважають інвесторів із будь-яких інших країн світу. У семи областях частка прямих інвестицій з ЄС від загального обсягу іноземних інвестицій перетнула позначку в 90%. Важливо, що серед лідерів не лише західні регіони, але також Дніпропетровська (628 підприємств) та Харківська (400 підприємств) області.

Дедалі більше українців користуються освітніми, науковими та культурними можливостями, які надають програми Європейського Союзу. Раніше аналітики Центру “Нова Європа” з’ясували, що з 2004 до 2013 року лише 329 студентів скористались програмою Erasmus Mundus (попередник Erasmus+) для навчання у Європі, а з 2014 до 2018 року цей показник зріс до 10 158 студентів.

Частка відновлюваної електроенергії в абсолютній більшості областей України займає до 5% від загального обсягу електроенергії, що виробляється в тій чи іншій області.

Натомість у країнах ЄС ця частка становить від 5% (Люксембург, Мальта) до 60% (Швеція), у середньому в ЄС – 17% у 2016 році. Досвід ЄС свідчить, що пріоритетність і чіткий план дій із запланованими показниками дозволяє подвоїти частку відновлюваної енергії за 12 років (з 8,5% у 2004 до 17% у 2016).

Середня різниця у заробітних платах жінок та чоловіків по Україні становить 20,7%. У державах-членах ЄС відповідний показник у середньому сягає 16%.

Якщо розглядати конкретні приклади держав-членів ЄС, то в окремих випадках Україна показує навіть кращі результати. Центр “Нова Європа” також виявив, що в середньому понад 70% персоналу облдержадміністрацій – це жінки. При цьому жінки очолюють лише чотири ОДА із 24.

Органи місцевої влади здебільшого неохоче впроваджують інформаційні кампанії щодо європейської інтеграції.

Євроінтеграція досі сприймається як щось далеке, неважливе для місцевого розвитку. 

На інтернет-сторінках обласних адміністрацій бракує повної інформації про євроінтеграційний курс України.

Так, звіт про виконання обласного плану заходів щодо втілення Угоди про асоціацію за III квартал 2019 року містили сайти лише трьох обласних адміністрацій – Дніпропетровської, Миколаївської та Чернігівської.

Текст підготовлено Центром “Нова Європа”    Фото – Сергія Комісарова, інформаційне агентство УКРПРЕС-ІНФО

Leave a comment

Send a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *