Дитячий туризм : їхали-їхали і приїхали…

Дитячий туризм : їхали-їхали і приїхали…

Як виплекати із наших дітей, по маківку  занурених у віртуальне життя, покоління патріотів, які б любили Україну не на словах, а на ділі? Відповідь на це архіважливе питання лежить на поверхні : потрібно, щоби підростаюче покоління дізнавалося якомога більше цікавої інформації про рідний край не з екрану телевізора чи мобільного телефону, а подорожуючи його стежками – доріжками. Зрозуміло, що цього не можна досягти без сучасних засобів пересування. Ось тут все найцікавіше і починається.

Скажімо, висловили бажання учні херсонських шкіл відвідати під час осінніх канікул Львів. А їм працівники Української залізниці говорять: «Вибачайте, друзі… Білетів для вас – як кіт наплакав. Так що краще сидіть вдома, нерви бережіть.» Чи, для прикладу, юні жителі міста Лева вирішили відвідати у цей же час нашу перлину біля моря – красуню Одесу… І їм залізничники так само кажуть : «Нічим вам, дорогенькі,  допомогти не можемо. Усі білети вже продано… Їх заздалегідь замовили дорослі дяді і тьоті…»

Типова картина. Стандартна. До того ж,  для будь-якого регіону нашої країни. Ось і не можуть побувати під час канікул діти із однієї області в гостях у своїх однолітків із іншого регіону. Ось і змушені вони сидіти біля екрану комп”ютера або телевізора і дивитися з ранку до вечора туристичні програми…

Одним словом, із дитячим туризмом в Україні – кранти. Не розвивається він як треба, пробуксовує на місці … З економічних причин.

 Аби зрушити брилу проблем із мертвої точки,   24 жовтня у конференц-залі Торгово-Промислової палати України відбулося засідання Комітету з туризму на тему – “Проблеми та перспективи розвитку дитячого туризму в Україні: досвід країн Європи та українські реалії”. На широку дискусію його організатори винесли такі питання :

– екскурсійні тури по Україні – що заважає зробити їх масовими?

– як держава заохочує школи та вузи, аби молодь подорожувала Україною?

– досвід європейських країн у популяризації історико-культурної спадщини серед молоді.

У засіданні взяли участь провідні вітчижняні туроператори, що займаються дитячими та молодіжними програмами відпочинку в Україні, керівники Департаменту туризму і курортів України, представники Міністерства інфраструктури і Міністерства культури, молоді та спорту України.

Запрошували на цей захід організатори також і представників Міністерства освіти та науки, але вони це запрошення банально проігнорували. Напевно, їм не болить, чому українські діти не можуть подорожувати рідним краєм, як це роблять діти всіх цивілизованих держав світу…

Протягом майже двох годинної розмови учасники засідання висловили чимало цікавих думок щодо виведення ситуації із глухого кута. Але все – як завжди – «впирається» у гроші. Вірніше, у їхню відсутність. Адже придбати білети на потяг, аби дитина побачила, якою є Україна насправді, нині далеко не кожній сім”ї по кишені. І навіть, якщо гроші на білети батьки у скромному сімейному бюжеті «нашкребли», то із придбанням білетів – суцільна «корида» . Іноді складається таке враження, що їх просто не існує в природі…

Директор департаменту з організації внутрішніх та міжнародних пасажирських перевезень Олександр Красноштан розповів учасникам дискусії, що у 2010 році по колії УЗ у щоденному режимі курсувало більше 7000 вагонів. Нині ця цифра «ущільнилася» до 2900 одиниць рухомого складу. Чим менше вагонів – тим менше білетів. Це –аксіома. Для відновлення докризових показників (йдеться про  ремонт старих і закупівлю нових вагонів) у розвиток галузі необхідно інвестувати щонайменше 1,5 млрд. доларів. Цифра – захмарна. Її Українській залізниці Уряд найближчим часом навряд чи  виділить.

Більше того. За продані українським школярам білети (а послугами залізної дороги цьогоріч скористалося більше 500 000 українських хлопчиків і дівчаток разом із їхніми педагогами) УЗ чекає компенсацію від Уряду у сумі 120 млн. грв. Цих грошей залізничники, скоріше за все, також не дорахуються – їх просто немає у казні.

Отже, коло замкнулося. Приїхали. Хто винен? Більшості тверезо мислячих українців відповідь на це запитання зрозуміла. А ось що робити? На це питання навряд хтось із керівників ниніншнього складу Кабміну зможе відповісти найближчим часом.

#Дитячийтуризм #відпочинокдітей #Українськазалізниця #ОлександрКрасноштан #патріотичневиєхованнядітей #УКРПРЕС-ІНФО CергійКомісаров

Сергій Комісаров, шеф-редактор інформаційного агентства УКРПРЕС-ІНФО

Leave a comment

Send a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *